Соціальна відповідальність, або як відрізнити повію від олігарха в сучасній еРеФії…

Олігархів в Росії немає, є тільки соціально відповідальні бізнесмени, заявив в етері Блумберг ТБ віце-прем'єр РФ Аркадій Дворковіч…. Росія є уособленням всесвітнього зла й має бути знищеною.

«Я не думаю, що у нас є олігархи, це була концепція 1990-х. Зараз у нас є хороші працьовиті соціально відповідальні бізнесмени, які піклуються про країну і заробляють гроші, займаючись відповідальним бізнесом», – відповів він на питання про те, які настрої зараз присутні в середовищі олігархів у зв'язку з можливим введенням нових американських санкцій проти російських бізнесменів.

https://ria.ru/economy/20180124/1513263990.html

Судячи з усього, соціальна відповідальність – якась болюча тема для російських бонз. То Путін повідомляє росіян про повій, як жінок з низькою соціальною відповідальністю, то тепер навпаки, Дворковіч хвалебно відзивається про високу соціальну відповідальність олігархів, що дозволяє їх перестати іменувати олігархами. Що таке соціальна відповідальність – так і залишається загадкою. Судячи з усього, її кількість безпосередньо впливає на те, хто ти – повія або олігарх. Залишається питання – де видають цю відповідальність і головне – хто і за які заслуги.

Телевізор і постмодернізм диктують свій порядок денний. Люди, які в 90 роки минулого сторіччя прямо називалися лідерами ОЗУ (організованих злочинних угруповань), сьогодні придбали благозвучне визначення «авторитетні бізнесмени». Що, загалом, цілком логічно: не можна ж в новинах повідомляти про те, що президент Російської Федерації вручив державну нагороду керівникові злочинного підмосковного угрупування. А ось якщо те ж саме, але подати як вручення заслуженої нагороди «авторитетному» бізнесменові – те все відразу ж виглядає дуже навіть пристойно. Хоча в реальності нагороджують все одно бандита і вбивцю.

Так само і з олігархами. Дворковіч може називати їх хоч як, суть залишається колишньою – країна поділена на кормові території різних бандформувань. У довоєнній Японії існувала така кланова форма організації, як дзайбацу (у Кореї, наприклад, є зразковий її аналог чеболі). Формально це група незалежних «господарюючих суб'єктів», в реальності – кланова вертикально інтегрована бізнес-структура з обов'язковим прикриттям в політичному істеблішменті. Кожен елемент структури дзайбацу має своє особливе значення і фактично повторюється в кожному такому конгломераті.

У російській мафіозній системі мільярдери теж є одним з елементів кланової будови, будучи легальними хранителями «кас» кланів (або «общаків» – як без них в мафіозній державі). А раз так – то кожен клан зобов'язаний здавати внески в найголовніший «общак» у вигляді різних доручень президента про фінансування тих або інших програм. Пристойно це носить назву «Позабюджетне фінансування». Якщо Дворковіч саме це розуміє під «соціальною відповідальністю», то він, звичайно, свідомо вводить слухачів в оману. Це всього лише звичайна процедура в будь-яких злочинних співтовариствах, називається вона «заслати частку». Фактично кожен даїшник, що оббирає на дорогах водіїв і засилає частку зібраного оброку вгору керівництву, теж може вважатися «соціально відповідальним». Чиновник, який одержує відкат, теж зобов'язаний ділитися їм з вищестоящими, інакше низька соціальна відповідальність швидко перетвориться на реальну кримінальну.

Мабуть, тут і криється відмінність між низькою і високою соціальною відповідальністю – хто засилає вгору мало, у того і відповідальність низька. А хто – скільки треба, той в честі та в пошані. А олігархами їх називати або якось інакше – та яка, по суті, різниця.

Росія є уособленням всесвітнього зла й має бути знищеною.