Біля каміну (Частина 3)
Чернець
знову опустив руки і почав ховати планшет під рясу. Під нею виявився короткий
автомат «Хеклер і Кох», а планшет був влаштований поряд, на спеціальному
кріпленні…
Росія
є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.
*
-
У нас вибір простій, владика. Або покаятися і повернутися в лоно
Константинополя, або приймати пропозицію і відриватися від них всіх зовсім.
-
І?
-
Я за другий варіант, владика.
-
Та я теж про це гарненько зараз замислююся. А ну як пропозиція вже прокисла, а
ми зараз ломитимемося, мовляв тепер ми згодні. Теж не красиво виходить. Що
скажеш?
-
Не красиво, владико. Виходить, що ми здалися в інший бік.
-
Так, задачка.
Патріарх
встав, сам узяв в руку коцюбу і почав з насолодою перемішувати вугілля і
поліна. Насправді, це питання доведеться вирішувати рано чи пізно, тільки ось
зараз у нього є здоров'я, та і хватка ще не ослабіла, а як воно далі буде? Геть
на що перетворився київський Трафарет або Кларнет, як там його.
Адже
дивитися на нього навіть йому було нудно, що вже говорити про того, хто був з
Мінаретом поруч. Кілька разів він дивився його останні брифінги і це було
огидно, просто руїни. Дожити до такого не можна, а якщо і призначено, то треба
вирішити всі ключові питання і просто віддалитися на спокій, щоб от так не
виставляти себе на сміховиську. Так він роздумував, а вголос сказав:
-
Це якийсь квантовий цугцванг вийде.
-
Пробачите владико, не вловив думки.
-
Та нічого тут уловлювати. Як тільки починаєш спостерігати за ситуацією, то
кожен наступний хід виглядає гіршим попереднього. Але і не дивитися теж не
можна, а?
-
Не можна, владико.
А
далі він виконав дивовижні речі, яких від нього ніхто і ніколи не бачив. Він
всівся на своє крісло і махнувши рукою показав ченцеві, щоб той – теж сідав.
Чернець поволі і нерішуче всівся, розуміючи всю важливість моменту. При
патріарху ніхто не сидів взагалі, а він ось сидить прямо у його улюбленого
каміна і сам патріарх щось там чаклує на своєму столику. Виявилось, що Кирило
налив віскаря собі і ченцеві. Мовчки, не дивлячись в його сторону, протягнув
келих і дивлячись в полум'я каміна, задумливо сказав.
-
Має бути вихід. Якийсь, знак або щось таке. Якби він сам знову запропонував,
розмова склалася б правильно, а так – навіть не знаю.
І
тут чернець стрепенувся. Перейшовши від повної нерішучості, він миттєво ковтнув
напій, поставив келих, і почав щось вишукувати в рясі. Патріарх відмітив цю
метаморфозу і з цікавістю спостерігав за сценою, що розвернулася. Врешті-решт,
чернець витягував з надр своєї ряси, особливого вигляду мобільний телефон, з
якимсь хитрим шифруванням. Екран телефону світився і він голосно вібрував.
Чернець втупився на екран потім – на патріарха, потім – знову на екран, його
нижня щелепа відвиснула і здавалося, що йому просто повітря не лізе в горло.
Метаморфози були настільки разючими, що патріарх не витримав:
-
Що? Що таке?
Чернець
ледве зміг узяти себе в руки і передав трубку патріархові, зумівши лише
видавити з себе:
-
Він! Як чув.
Патріарх
нерішуче узяв трубку, але потім вдихнув повними грудьми, узяв телефон і голосно
сказав:
-
Слухаю вас! Хто біля апарату?
І
потім теж виникла тривала пауза з кам'яним обличчям Кирила. Але дуже швидко
жвавість обличчя почала повертатися поступово він почав розпливатися в усмішці:
-.И
я вас! Та ні! Аніскільки, звичайно зручно. Дуже дякую, я тут віскі балуюся.
Чернець
вирішив, що йому треба швидко освіжитися і опам'ятатися. Він тихо шмигнув в
туалет, вмивався, похльоскав себе по щоках, ще раз вмивався і коли повернувся,
перше, що почув, заразливих регіт патріарха, який через сміх розповідав
співбесідникові:
-.А
я йому – анафему накладу на всю твою огидну харю! Так-так! Ну загалом,
домовилися.
Патріарх
ще слухав, але хусткою утирав сльози від сміху.
-
Папери у нас майже готові, двійко штрихів і можна підписувати! Неодмінно. Що?
Ні, краще ви до нас! Так-так! Всього вам якнайкращого!
Патріарх
повністю відкинувся на спинку крісла і явно відходив від реготу, але потім
зібрався і прийшов в діловий настрій.
-
Так, ось цей варіант і запускаємо, запрошуємо на укладання договору і таке
інше.
-
Ясно, але ми тоді вперлися в назву контрагента. Як ми називаємо ту сторону?
-
Просто: Його світлість Люцифер.
Джерело російською:
Частина – 1:
Частина – 2:
Росія
є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.
Смерть російськім окупантам, їхнім
запроданцям та посіпакам. Слава Нації!
Коментарі
Дописати коментар