Укрнафтогаз роздягає Газпром. Процес набирає швидкість.

У Газпрому, а якщо точніше, то у проекту Північний потік-2, починаються проблеми. Власне, вони були завжди, тепер з'явилися нові. На виконання вирішення Стокгольмського арбітражу судові пристави наклали забезпечувальний арешт на активи дочірньої компанії Nord Stream AG у Швейцарії. Ця компанія є оператором Північного потоку-2… .

Росія – це Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

*

Буквально тиждень тому держсекретар ЗДА Помпео заявив на слуханнях, що необхідно «згорнути» проект Північного потоку-2.

Ну, і нарешті, сьогодні вже Путін повідомив, що українському транзиту бути: «...зараз активно обговорюється будівництво «Північного потоку-2». Питання в тому, скільки газу він поставлятиме, який об'єм газу поставлятиметься через Україну. Ми готові зберегти український транзит, – питання в тому, в яких об'ємах наші клієнти матимуть потребу зараз і в найближчому майбутньому», – повідомив Путін на прес-конференції за підсумками переговорів з прем'єр-міністром Болгарії Жваво Борисовим...»

Кажучи інакше, ходи в цій партії роблять вже всі зацікавлені сторони, причому ЗДА й Україна ведуть майбутні переговори з гранично агресивної позиції, Газпром же і Путін позиції поступово здають, переходячи на запасні. Вже немає ніяких заяв про безумовне припинення транзиту, вже немає невизначених обіцянок «ми подумаємо», вже йде торг за об'єми.

Переговорні позиції Путіна останнім часом ослаблені цілою низкою чинників, які об'єктивно склалися.

Перший чинник – катастрофічна поразка в Сирії. Якщо вимкнути російський телевізор і дивитися на ситуацію з погляду дійсних причин, за якими Кремль зробив інтервенцію в цю країну, то жодною з поставлених завдань не виконано. Військові завдання по взяттю сирійсько-турецького кордону під контроль і створення з курдів Афріну загрози Туреччині повністю провалені без можливості подальшої їх постановки і реалізації. Відповідно, Туреччина категорично відмовилася обговорювати проект Турецького потоку з розрахунку трьох транзитних труб, але навіть єдина транзитна труба до цих пір не узгоджена. Переможне завивання на тему «Ми перемогли ІДІЛ», по-перше, банальна брехня – ІДІЛ непогано себе відчуває і перейшов на партизанський формат боротьби, а по-друге, тільки не сповна розумом може повірити в те, що Путін взагалі поліз в цю історію ради ІДІЛ.

Другий чинник – позиція ЗДА та їхнє примушення Европи, яке зрештою вилилося в абсолютно непохитний ультиматум Меркель, – згода на Північний потік-2 тільки через збереження українського транзиту і ніяк інакше.

Третій чинник – пуск ТАНАП і початок роботи «Південного газового коридору ЕС», який поки, природно, ще мало схожий саме на коридор, це поки рура на внутрішній турецький ринок, але в цілому сам проект знаходиться в стадії, більш просунутій, ніж російські обхідні маршрути.

Четвертий чинник – доповідь Алєксандра Фека, який викликав виключно знервовану реакцію в російському керівництві, настільки хворобливу, що раптово з'явилася, що Грефу довелося всупереч існуючим нормам, які виключають репресії аналітиків за їхню інвестиційну думку (за неї, власне, їм і платять), втрачаючи особу, звільняти і самого Фека, і голову аналітичної служби. Реакція зрозуміла: акціонери «Газпрому», які й без того мають неприємні питання до його керівництва, отримали фактично сигнал, що концерн нестримно ведуть до банкрутства, тому реакція міноритарієв на доповідь може викликати взагалі обвал як самого Газпрому, так і його проектів з іноземною участю. Нікому не хочеться залишитися останнім в тонучому кораблі.

П'ятий чинник – юридичні процедури, які почалися, по арешту активів Газпрому, причому в найболючішому місці – операторові Північного потоку-2. Швидше за все, арешт буде оскаржений, але на це буде потрібний час, а реакція акціонерів може прогнозуватися як украй негативна аж до рішення про вихід з токсичного проекту.

Очікуються й інші проблеми, хоча не можна зараз з упевненістю прогнозувати час їх виникнення. Середньоазіатські країни – Казахстан і Туркменія – можуть оголосити про приєднання до «Південного газового коридору ЕС», так само як і Ірак, Іран, Катар, що істотно зміцнить позиції «Коридору», а головне – позбавить Газпром середньоазіатського газу, яким він і наповнює всі свої південні маршрути постачань.

З таким багажем Путін підходить до переговорів по укладенню нового транзитного договору з Україною, причому умова Дойчланду непохитна: згода на Північний потік тільки через наявність транзитного контракту з Україною. Вранці гроші, ввечері – стільці. Можна і навпаки, але гроші (контракт з Україною) – вперед.

Зрозуміло, що в таких умовах початкові пропозиції Києва будуть не просто жорсткими, а максимально жорсткими. Навіть у звичайних умовах ситуація виглядає вкрай важкою, а якщо врахувати, що між Москвою і Києвом є ще і питання Криму і Донбасу, то становище Путіна, якого акуратно, але гранично некомфортно обклали з усіх боків, позаздрити не можна. Електорату нестимуть дичину про ривки і упевнену ходу вперед, але по факту виплутатися з положення, що склалося, без колосальних втрат і поступок практично неможливо. Фактично через півтора роки російська економіка, що сидить на газовій і нафтовій голці, потрапить в принципово нові умови існування, в яких за право отримати жаданий валютний потік сотнею російських олігархів доведеться платити всьому населенню Росії не удвічі, а набагато більшу ціну, ніж навіть зараз. Важко навіть припустити, на яку у результаті кабалу підпише Росію Путін, аби продовжити і далі качати в Европу хоч скільки-небудь газу.

Електорат Росії, перебуваючи в коматозі, зараз мало уявляє собі реальне положення справ, а якщо щось і проривається, то просто відмахується від нього: дійсність насправді разюче відрізняється від тієї баланди, якою годує російський телевізор. Рятує російського злодія лише те, що населення Росії геть позбавлене здатності вибудовувати причинно-наслідкові ланцюжки: його становище, що погіршується, – це просто наслідок катастрофічних провалів особисто Путіна і його найближчого оточення. Йому простіше повірити в держдеп, п'яту колону, марсіан або злих бояр, яких президент нещадно прополює не покладаючи рук, вже третє десятиліття. Логічніше пояснення проходить мимо, оскільки для цього доведеться повністю зруйнувати звичну картину світу, нав'язану пропагандою.

Але колись це зробити все одно доведеться. Варіантів немає.

Росія – це Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.