Томас Фрідман (Thomas L. Friedman): Трамп вітає диктаторів
Післе того, як
президент Трамп звинуватив прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо в тому, що
той завдав ЗДА удар в спину, я вирішив пошукати в мережі відповідь на питання:
скільки канадців було вбито або поранено з квітня 2002 року, коли вони пліч-о-пліч
воювали з американцями в Афганістані? Відповідь: 158 убитих і 635 поранених… .
Росія – Абсолютне
Зло, яке треба негайно знищити.
*
Подумайте
тільки: ЗДА, а не Канаду, атакували 11 вересня. Проте, північний союзник
відправив тисячі своїх юних чоловіків і жінок до Афганістану, щоб допомогти
американцям знищити сили «Аль-Каїди». І ради цього 158 канадців навіть віддали
свої життя.
Та все ж, коли
їхній прем'єр-міністр м'яко відмовив вимозі зменшити канадські тарифи на
молоко, сир та йогурт із ЗДА, Трамп та його команда – в одну мить – звинуватили
Трюдо в «зраді», образили і присудили йому «особливе місце в пеклі».
Особливе місце в
пеклі? За молочні тарифи? Для країни, яка пліч-о-пліч пройшла з американцями
важкі часи? Це дійсно боляче.
Все – за
принципом гендлю: що ви зробили для мене сьогодні?
Хоча це говорить
нам все, що потрібно знати про погляд Трампа на світ та його відмінності від
попередників: будь то республіканець або демократ. Все – за принципом гендлю:
що ви зробили для мене сьогодні? Сприйняття Америки як останнього оплоту
світового порядку і прав людини, країни, яка допомагає розвивати й укріплювати
демократичні держави, щоб ми могли користуватися всілякими вигодами миру
здорових демократій, вільних від ринку, – закінчилося.
«Америці Трампа
все одно, – написав історик Роберт Каган в «Вашингтон пост». – Історична
пам'ять його не обтяжує. Він не визнає жодних моральних, політичних або
стратегічних зобов'язань. Він вільний в досягненні цілей: без урахування впливу
на союзників або, раз на те пішло, світу в цілому. У нього немає відчуття
відповідальності за когоcь, окрім себе».
Майте на увазі,
я можу словесно прилучитися до політики Трампа проти диктатора-вбивці Кім Чен
Ина, якщо це насправді допоможе зменшити вірогідність війни на Корейському
півострові і почати його денуклеаризацію. Якщо ніщо інше не спрацювало – і
Трамп обізвав його «маленькою людиною-ракетою» для того, щоб Північна Корея
нарешті припинила ядерні та ракетні випробування, – хай так і буде, схвалюю,
якщо це спрацює.
У випадку з
Трампом жахає, що він всюди, здається, віддає перевагу диктаторам над
демократичними союзниками. Так, про північно-корейського лідера Трамп повідомив
таке: «Коли він говорить, його люди сидять, сповнені уваги. Я хочу, щоб мої
люди робили те ж саме».
Пізніше Трамп
сказав, що це був жарт. Даруйте, але жоден президент ЗДА не повинен так
жартувати. Тим більше, коли такі слова узгоджуються зі всім, що Трамп говорив і
робив раніше: він віддає перевагу компанії сильних і, поки вони хвалять його,
йому все одно, як ці лідери ставляться до своїх громадян, зокрема, до тих, хто
ризикує життям, щоб реформувати свою країну по аналогії з ЗДА.
Такий підхід з
КНДР може виграти трохи часу, але він заподіює біль американцям і друзям ЗДА в
багатьох інших аспектах. Складається враження, що тепер диктатори отримали
офіційний дозвіл чавити не тільки своїх революціонерів або терористів, але
навіть найм'якших дисидентів. У такому разі місця немає навіть для лояльної
опозиції.
Візьміть Єгипет.
31 травня Human Rights Watch повідомила, що єгипетська поліція «з початку
травня 2018 року проводить хвилю несподіваних арештів тих, хто критикує
президента Абдула Фаттаха Ас-Сісі». Серед заарештованих був Хазем Абд Аль-Азім,
політичний активіст; і Ваель Аббас, відомий журналіст і правозахисник; а також
Шаді Аль-Газалі Харб, хірург; Хайтам Мохамеден, адвокат; Амал Фатхи, активіст;
і Шаді Абу Заїд, сатирик.
Я познайомився з
деякими з цих молодих людей під час арабської весни. Вони – не прихильники
насильства, не радикальні ісламісти. Вони – прекрасні, миролюбні, спраглі
верховенства права єгиптяни. Їм потрібний будь-який лідер Єгипту, який хоче
побудувати більш відкрите, більш терпиме, засноване на консенсусі політичне і громадянське
суспільство. Харб, гідний британський хірург, був поміщений у в'язницю через
невелику критику жорстокого ставлення Сісі до інакомислення.
«Пригноблення в
Єгипті опустилося до того, що сили Ас-Сісі заарештовують добре відомих
активістів просто за те, що ті колись висловлювали свою думку, – говорить Сара
Ліа Уїтсон, директор Human Rights Watch на Близькому Сході й Північній Африці. –
Мабуть, критика й навіть м'яка сатира є підставою, щоб негайно відправити
єгиптян до в'язниці».
Сісі повинен
провалитися від сорому через те, що самовільно відправив таких хороших молодих
людей до в'язниці. А Конгрес ЗДА повинен узятися за цю справу: раз вже наш
президент і держсекретар дуже цинічні, щоб зробити це самим.
То ж стосується
і Туреччини, якою сьогодні керує справжній дармоїд – президент Реджеп Тайіп
Ердоган. Днями я зрозумів, що майже всі мої друзі з турецької журналістики або
потрапили у в'язницю, або звільнені, або вигнані халіфом-тираном Ердоганом.
Це тренд якийсь.
У грудні Комітет із захисту журналістів заявив: «Другий рік поспіль більше
половини з запроторених до в'язниці за свою роботу у всьому світі, знаходяться
за ґратами в Туреччині, Китаї й Єгипті… . Націоналістична риторика президента
Дональда Трампа, зацикленість на ісламському екстремізмі та невпинне вішання
ярликів «підроблених новин» на медіа, дають ще більше підстав для судових
звинувачень, які дозволяють таким лідерам упікати журналістів у в'язниці».
Наслідний принц
Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман доклав немало колосальних зусиль, щоб
понизити контроль радикального ісламізму в його країні, а також розширити права
та можливості жінок. Але те, як він довільно і закулісно заарештовував, і
допитував нібито корумпованих лідерів бізнесу, а також 17 головних активісток в
Саудівській Аравії, тільки підсилює атмосферу страху. Це підриває його зусилля щодо
залучення іноземних та місцевих інвестицій, які мають життєво важливе значення
для реалізації його бачення по реформуванню економіки країни.
У союзному ЗДА
Бахрейні Абдуляліл Альсінгейс, блоггер і правозахисник, якого в 2011 році
засудили до довічного ув’язнення за те, що він критично висвітлював «порушення
прав людини, сектантську дискримінацію та репресії політичної опозиції», гниє у
в'язниці, – за даними Комітету із захисту журналістів.
У союзних
Філіппінах прямолінійного сенатора і уповноважену з прав людини Лейлу де Ліма в
лютому 2017 року запроторили у в'язницю через сфабриковану справу про
незаконний обіг наркотиків – і вона у в'язниці до цих пір. Лейла критикувала
президента Родріго Дутерте за почату війну проти наркотиків, через яку за
останні три роки у вуличних перестрілках з поліцією і «народними месниками»
загинуло більше 7 тисяч чоловік.
І в колись
прозахідній Польщі Ярослав Качиньський, найвпливовіший політик країни,
намагається замінити незалежну судову систему відбором суддів виключно за їхньою
лояльністю до нього та його партії, ігноруючи ліберальні цінності ЕС і права
людини.
У минулому у
всіх цих випадках ЗДА стали б стримуючим чинником, завдяки якому іноземні
лідери говорили б: «Американці ніколи не повернуться спиною». Але тепер – повернуться.
Сьогодні у Трампа в Туреччині і Саудівській Аравії навіть амбасадорів немає,
щоб ті хоч би номінально намагалися вплинути на ситуацію.
«В Америці ми
намагаємося пережити президентство Трампа, – говорить Майкл Познер, директор
Центру бізнесу і прав людини Школи бізнесу Н. Штерна. – У нас є сильні
інститути та безліч людей, прихильних нашим демократичним процесам. Але в
крихких країнах, таких як Єгипет, Туреччина або Філіппіни, де активісти
десятиліттями сподівалися на ЗДА, щоб встати і сказати: «Якщо ви подавите мирні
процеси, ваші стосунки з ЗДА – торгівля, допомога, війна, інвестиції – чекають
наслідку». Сьогодні президент ЗДА не тільки не критикує, він фактично вітає
лідерів, які фальсифікують вибори. Більш того, схоже, навіть підтримує їхню
погану поведінку».
«Пам'ятаєте: ці
лідери не просто пригнічують радикалів, – додає Познер. – Вони буквальне криміналізують
інакомислення та обговорення. І тепер їхні громадяни вважають, що ми теж згодні
з тим, що відбувається. А якщо це колись насправді буде так, світ миттєво стане
небезпечнішим місцем для всіх нас».
Оригінал
англійською:
Росія
– Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.
Коментарі
Дописати коментар