Два тексти (Частина 1)

*

Сьогодні поставлена остання крапка в сюжеті, який можна визначити як суміш детектива і тріллера, – Україна отримала свій Томос, формальне і канонічно бездоганне підтвердження свого незалежного і окремого, від Москви, існування…

Треба повторити: Заощадити державні кошти для ЗСУ, обрати Петра Порошенка у першому турі.

*

Досить пригадати те, що останній акт цієї п'єси почався з розпадом совка і з фактичним відходом частини православної церкви від московського протекторату, що привело її в напівлегальний стан, а предстоятеля церкви Філарета – до анафеми. Всі ці роки йшла гра, яка повинна була привести до одного з двох результатів: або повстала частина церкви повернеться з покаянням до свого господаря, або зможе добитися того, чого добивалися українці більше трьох сторіч – відновлення своєї митрополії, яка до поглинання вона була Київською.

Але фінал всієї п'єси був зіграний в 2018 році, а 2019 рік став роком остаточної формалізації перемоги України над Москвою, на духовному фронті. Супротивник до останнього моменту не вірив в те, що це може відбутися. Російська преса просто кишіла заголовками про те, що вирішення про автокефалію української церкви відкладається. Причому, після кожного кроку Константинополя у напрямі української автокефалії, лише трохи мінявся сенс риторики російської пропаганди. Там писали про те, що рішення відкладається, після його ухвалення писали, що відкладається Собор, який повинен затвердити рішення. Коли і ця стадія була пройдена, писали про те, що на невизначений час відкладається затвердження статуту української церкви і тексту Томоса, і врешті-решт, на фінальному відрізку, заголовки кричали: «вручення Томоса відкладається на невизначений час, оскільки ця дата не названа». І залежно від того, наскільки було впороте ЗМІ, «експерти» додавали, що крок відкладений на невизначений час і приводили приклади того, що подібний стан може тривати роками і десятиліттями.

Але вже перед найостаннішим кроком – підписанням і врученням Томоса, завідувач московською церквою Гаврило, у миру – Гундяєв, звернувся з цілим стосом листів в різні організації з протестом на дії Вселенського Патріархату. Відомо, що перший лист Гундяєв відправив до усесвітньої організації захисту рідкісних тварин. Там він виклав свої міркування про те, яку загрозу несе рішення Константинополя для рідкісної і суто відвічної московської церкви. Потім лист був направлений в усесвітнє товариство захисту природи і до всіх партій «зелених», де була описана загроза російському вітролому.

Як повідомляють інсайдери з надр московської церкви, лист пішов навіть в товариство захисту іншої природи і партії «голубих». У цьому листі було детально описано про те, що прийдешнє рішення порушить права співробітників російських церков саме в цьому плані. Зрозуміло, що чолобитна пішла і в Юнеско, оскільки звідти вийшли ЗДА і там вже можна розвернутися як слід. Там Гундяєв назвав себе усесвітньою спадщиною і описав, як український Томос негативно впливає персонально на нього. Відомо, що в цьому листі він кілька разів вжив слова «Новічок» і «полоній», стосовно себе. Листи були розіслані в організації підтримки пінгвінів, тушканчиків і тапірів. Говорять, що було заготовлено чотири листи в усесвітні боксерські організації, але потім не їх сталі посилати з цілком зрозумілих причин.

Врешті-решт, Гундяєв написав лист особисто Вселенському Патріархові Вафоломею, де з перших рядків змістовної частини написав знамениті слова: «Постой паровоз, не стучітє кольоса. Кондуктор, нажми на тормоза!». Загалом, відчай вийшов грандіозним і всеосяжним, але жодна із згаданих вище організацій не направила Гундяєву відповіді. Правда, була одна посилка від громади любителів пінгвінів. Як стверджують, там виявилися два пінгвінячих яйця.

Що стосується Вселенського Патріархату, то ходять наполегливі чутки про те, що президент узяв до Стамбулу міністра оборони України Степана Полторака не тільки тому, що йому є що уточнювати з турецькими колегами стосовно військово-технічної співпраці, але й з іншої причини. Коли було отримано і прочитано лист від Гундяєва, Патріарх Варфоломей зв'язався з президентом Порошенко по телефону і просто запитав, чи є у складі ЗСУ козаки, подібні запорізьким? На що президент відповів, що практично всі ЗСУ складаються із спадкоємців тих козаків. Після цього Патріарх і попросив узяти з собою міністра оборони.

Загалом, про текст Томоса вже відомо все, і навіть те, що в останніх рядках там вказані предстоятель православної церкви України Єпіфаній і президент Порошенко, а це означає, що вже зараз вони вписані в історію України. Але мало кому відомо, що два дні заходу були обумовлені тим, що Полторак узяв з собою найзапекліших армійських писарів, які там, в Стамбулі, накидали текст у відповідь на лист Гундяєву, в стилі того, як їхні предки писали лист турецькому султанові. Думаю, цей текст одного разу з'явиться в Мережі.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2019/01/dva-teksta-chast-1/

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!