До побачення, пане президенте!

Сьогодні, в п'ятницю 17 травня 2019 року – закінчується останній робочий день п'ятого президента України Петра Порошенко. Хто б і що не писав або говорив про нього, але ця людина, на посту президента, зробила більше, ніж його попередники разом узяті.  І, швидше за все, його послідовники навряд чи зможуть зробити десяту частину зробленого ним. Вони приречені бути карликами, порівняно з цією глибою.

Йому вдалося не просто підняти авторитет України до безпрецедентної висоти, але зробити це під час війни, і після того спустошливого набігу, який зробили проти України «міцні господарники».  В черговий раз перераховувати те, що не відбулося б без його діяльної участі і особистого керівництва –  немає сенсу, оскільки це зроблено вже до нас.

Всім, хто хоче сказати, що це зробив виключно народ України, а Порох тут ні при чому, хочемо просто вказати на два моменти. Народ України цього не робив до Порошенко і вторячи – подивимося, що народ України робитиме і чого доб'ється без Порошенко. Плекаємо надію на те, що період цей буде не дуже довгим, але достатнім, щоб у цього народу вивітрилися шкідливі ілюзії. Схоже, іншим шляхом вони не можуть бути розвіяні.

Головний результат його п'ятирічної каденції це те, що Україна змінилася. Так, ми отримали –73%, але все одно, вона змінилася, хай ще і не розуміє цього. Зрозуміє. Порох виявився дуже хорошим і стрімким для населення країни, яке просто за ним не встигло. Для тих, кого зараз трясе від цих рядків і хто заплював екран, просто відмітимо, що Порох став не просто кращим керівником України за всю її історію, але в проміжку часу, обмеженою його каденцією, він став найяскравішим і видатнішим міжнародним діячем. Жодна країна не мала такого яскравого керівника за ці п'ять років і це зараз пишу я, а через час, це ж писатимуть в пресі різних країн і в наукових монографіях. Ці п'ять років були епохою Порошенко, подобається це комусь чи ні. А крім того, він йде так як у нас ніхто не йшов, а можливо, так ніхто не йшов у всьому світі. Зазвичай, причину поразки на виборах чинний президент пояснює зусиллями зовнішніх і/або внутрішніх ворогів. Порох як ніхто інший мав право поступити так само, але він сказав, що його програш обумовлений тим, що, мабуть, він мало працював і не доклав тих зусиль, які зміг би оцінити його народ. Тобто, ані інформаційна війна, ані люмпен і бидлувата частина населення, ані перевзувальники, які завжди співають оди переможцям, ні –  сам винен. Недостатньо багато працював.

Що ж, ми – великий колектив ЛО та Міжнародна Агенція Глобального Нагляду, проводжаємо нашого президента із словами подяки за все те, що він зробив і що ми змогли побачити і оцінити, ну і звичайно – із сподіванням на швидке повернення. Ми не кажемо «прощай»,  ми кажемо «до побачення»!

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!