ДЯ-КУ-Є-МО! Світлини. Відео.

серпня 28, 2019

Від Готельєра-бандерівця:

«Вирішив не відразу написати свої враження від Маршу Захисників, а почекати пару днів, щоб емоції уляглися. І ось пишу.

Вранці, 24 серпня, зібралися з родиною та сусідами і висунулися в центр. Зустрілися з друзями, сіли в метро, виходимо з вагону на станції Льва Толстого, близько 10-ї ранку, щоб йти у парк Шевченка. Йдемо по станції на вихід. З нами Гєна, волонтер з 2014 року. Одягнений в усі кольори хакі. Вид суворий, голос гучний, глибокий. Типаж людини такий, що привертає увагу поліції.

Під колоною стоять два молоденьких поліцая, сканують простір. Народу тьма. І ось поліцаї зупиняють погляд на Гєні і переводять фізіономії в режим «рентген». Гєна це помічає, рішучим кроком підходить до них і гучним голосів заявляє: «Слава Україні!».

У поліцаїв округлюються очі. Проходить двосекундна пауза, і під склепіннями станції Льва Толстого вибухає грім: «Героям Слава!».

У поліцаїв відпадають щелепи. Гєна переможно крокує до ескалатору.
Виходимо з метро, йдемо до парку Шевченка. І ось тут у мене виникає дежавю з атмосферою Майдану. Тільки на Майдані у повітрі ще була небезпека, невизначеність, загроза. А на вулицях Києва 24 серпня була атмосфера Майдану, яку важко описати. Це як єднання з Всесвітом.
Якщо спробувати виразити єдиним словом те, що було на площі Шевченка з 10 години ранку 24 серпня, і з 11:20 На Хрещатику, то це слово було «ДЯ - КУ - Є - МО!».

На всьому протязі від Університету до Майдану Незалежності стояли люди, плескали в долоні і безперервно скандували «ДЯ - КУ - Є - МО!».

Мені було дуже цікаво, що, де і як відбувається, тому я носився, як сайгак, від Університету по бульвару Шевченко і Хрещатику до Майдану і назад, і вбирав в себе враження та емоції. Колона Маршу була величезна. Голова колони підходила вже до Майдану, а хвіст ще формувався біля Університету. Формування відбувалося з ходу, тому що площа перед Університетом просто не вміщала всіх учасників Маршу.
Величезна кількість людей у вишиванках. Діти – так майже всі.

Безперервно гриміло в повітрі:

СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!

СЛАВА НАЦІЇ! – СМЕРТЬ ВОРОГАМ!

УКРАЇНА! – ПОНАД УСЕ!

ПУТІН – ХУЙЛО!

І ось стоїть група пенсіонерів, солідних, сивих, усі в вишиванках. Після чергового наголосу про плішивого царька московії один з дядьків каже: «Панове, а мені здається, що скоро ми будемо скандувати «ЗЕЛЕНСЬКИЙ – ПОЦ!».

На Хрещатику. Дівчинка з мамою, років 7 - 8. На дівчинці блакитне платтячко, жовта сумочка. Мама в вишиванці, і у мами ще дитя в колясці. І ось дівчинка зустрічає кожну колону і таким тонесеньким голосочком кричить «СЛАВА УКРАЇНІ!», «СЛАВА НАЦІЇ!», «УКРАЇНА!». І дорослі камуфляжні дядьки посміхаються і кричать в усі свої горлянки «ГЕРОЯМ СЛАВА!», «СМЕРТЬ ВОРОГАМ!», «ПОНАД УСЕ!» (Відео додається).

https://www.youtube.com/watch?v=Lg8rNjTWPNI

Тим часом мої друзі-болгари, яких я за час роботи в прекрасній країні Болгарії встиг перетворити на бандерівців, дивляться стрім з Києва і задають питання, типу, а що це за червоно-чорні прапори, і чому їх так багато? А це правда відбувається в Києві чи ні? А ти там? А такий натовп в центрі Києва, а влада де?

Я посилаю болгарам короткі шматки відео від Університету, з Бессарабки, із Хрещатика, з трибуни нашого гідранта. У відповідь здивування: у вас там що, взагалі немає загороджень? Ти там лазиш де завгодно? Пишу що так, саме так. І це істина.

Працює та саме велика самоорганізація, яка працювала на Майдані. Немає загороджень, немає тих, хто стежать і керує. Цей увесь величезний натовп людей управляється якимсь єдиним духом, як колонія мурашок або бджіл. Ті, хто стоїть на узбіччі, плескає у долоні кричить «Дякуємо!», Навіть не палять! А хто хоче палити або їсти, йдуть н тротуари і лавки Хрещатика, і там палять!

Величезна кількість відомих політиків на Хрещатику. Ну, тих, які бариги. Мастафа Джемілєв, Ірина Геращенко, Уляна Супрун, Георгій Тука. Вважаю, що відомі блогери, адепти хунти, були всі. Бачив Лука Горького, Мирослава Гая, Сержа Марко. Яніні Соколової так взагалі не давали пройти, все хотіли з нею селфі. А ось хлопців з народу, які зараз влада, не зустрів. Напевно, сиділи біля телевізора, дивилися, і злобно гризли нігті.
А як вітали колони Криму, Донецької та Луганської областей! Коли йшли ці колони, просто стояв рев по шляху!

Потім я зацікавився, а де ж поліція? Хто ж мене, громадянина, охороняє тут? На всьому шляху від Університету до Майдану бачив трьох. Поліцаї просто стояли і не заважали громадянам України святкувати День Незалежності. Побіг шукати інших поліцаїв. Ну не може ж їх не бути, коли по центру Києва ходять і кричать десятки тисяч людей. Виявив гнізда, де гніздилася поліція. Наприклад, на Городецького, автобус з поліцаями стояв на дорозі між кінотеатром і кафе. Поліцаї розслаблено палили і розмовляли по телефону з кумами, домовлялися на вечір. Деякі сиділи в кафе. І тут у мене з’явилася думка, що поліцаї більше вірять в самоорганізацію українців, ніж в директиви своїх начальників. Сподіваюся, що я правий.

Коли втомлені від війни і зубожіння 73% народу України обрали нинішнього гідранта, я на сторінках Лінії Оборони попереджав, що захисники України відійдуть в сторону, і почекають, поки ця зелена піна не осяде, щоб не забризкала мундир. Ось і сталося перша дія. Реальні захисники України не стали брати участь в шоу гідранта.

Мій висновок. Це була репетиція Майдану. Гідранту і упоротим зелебобікам час серйозно замислитися про своє майбутнє.

Ваш готельєр-бандерівець.»

Джерело українською та московською:

https://defence-line.org/2019/08/dya-ku-ye-mo/

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!