Заява Прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького

XХ сторіччя принесло світу неймовірні страждання і смерть сотень мільйонів людей, убитих в ім'я жахливих тоталітарних ідеологій…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

*

Кількість людей, загиблих від нацизму, фашизму та комунізму, очевидно для людей нашого покоління. Також очевидно і те, хто несе відповідальність за ці злочини, і чий пакт почав Другу світову війну, самий смертельний конфлікт в історії людства.

На жаль, чим більше часу проходить після цих трагічних подій, тим менше наші діти й онуки знають про них. От чому так важливо, щоб ми продовжували говорити голосно, розповідаючи правду про Другу світову війну, про її винуватців і жертви, і протидіяти будь-яким спробам спотворити історію.

Пам'ять про це зло особливо важлива для Польщі – першої жертви цієї війни. Наша країна першої потрапила під збройну агресію нацистського Дойчланду і Радянської Росії. Польща стала першою країною, що встала на захист вільної Европи.

Проте опір силам зла – це не тільки пам'ять про польський героїзм, але і щось набагато важливіше. Цей опір є спадщиною нині вільної і демократичної Европи, що боролася проти двох тоталітарних режимів. Сьогодні, коли деякі хочуть розтоптати пам'ять про ці події в ім'я своїх політичних цілей, Польща повинна відстоювати правду. Не ради власного інтересу, а ради того, що таке Европа.

Пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939 року, не був «пактом про ненапад». Це був політичний і військовий союз, який розділив Европу на дві сфери впливу, – вздовж лінії, утвореної трьома польськими річками: Наревом, Віслою і Саном. Місяць опісля кордон був перенесений на лінію річки Буг в результаті «Дойчсько-радянського договору про дружбу і кордони» від 28 вересня 1939 року. Він став прологом невимовних злочинів, здійснених протягом подальших років з обох боків цього кордону.

Пакт між Хітлером і Сталіним набув чинності негайно: 1 вересня 1939 року нацистський Дойчланд вторглася до Польщі із заходу, півдня і півночі, а 17 вересня 1939 року до неї приєднався СРСР, напавши на Польщу зі сходу.

22 вересня 1939 року в Брест-Літовську відбувся великий військовий парад – торжество нацистського Дойчланду і Радянської Росії, присвячений поразці, спільно завданий ними незалежній Польщі. Такі паради організовуються не підписантами пактів про ненапад – вони проводяться союзниками і друзями.

Саме такими були Хітлер і Сталін, довгий час вони були не тільки союзниками, але і фактично друзями. Їхня дружба процвітала настільки, що, коли група з 150 дойчських комуністів до початку Другої світової війни втекла з Третього райху в СРСР, то в листопаді 1939 року Сталін передав їх Хітлеру як «подарунок» – тим самим засудивши їх до гарантованої смерті.

СРСР і Третій Райх тісно співробітничали весь час. На конференції в Бресті 27 листопада 1939 року представники служб безпеці обох країн обговорили методи і принципи співпраці в боротьбі з польськими організаціями, які боролися за незалежність на окупованих територіях. Інші конференції офіцерів НКВД і СС про їхню співпрацю проводилися, зокрема, в Закопані й Кракові (у березні 1940 р.). Це були переговори не про ненапад, а про ліквідацію (тобто про вбивство) людей, польських громадян, і про спільні союзницькі дії, направлені на повне знищення Польщі.

Без співучасті Сталіна в розділі Польщі і без постачань сировини, які Сталін направляв Хітлеру, дойчсько-фашистська злочинна машина не змогла б встановити контроль над Европою. Останні поїзди з постачаннями покинули СРСР і відправилися до Дойчланду 21 червня 1941 року – всього за день до того, як нацистський Дойчланд напав на свого союзника. Завдяки Сталіну Хітлер міг безкарно впокорювати нові країни, садити євреїв зі всього континенту в гетто і готувати Голокост – один з найстрашніших злочинів в історії людства.

Сталін займався злочинною діяльністю на сході, впокорюючи одну країну за іншою і створюючи мережу таборів, яку російський письменник Алєксандр Солженіцин назвав «архіпелагом ГУЛАГ». Це були табори, в яких рабські, убивчі тортури застосовувалися до мільйонів супротивників комуністичної влади.

Злочини комуністичного режиму почалися ще до початку Другої світової війни – голод мільйонів росіян на початку 20-х років; Великий голод, що привів до загибелі багатьох мільйонів жителів України і Казахстану; Великий терор, в ході якого було вбито майже 700 тисяч політичних супротивників і простих громадян СРСР, в основному росіян; і так звана «Польська операція» НКВД, в якій були розстріляні громадяни СРСР в основному польського походження. Дітей, жінок, чоловіків відправили на смерть. Тільки у «Польській операції», за даними НКВД, радянські комуністи планомірно розстріляли більше 111 тисячі чоловік. Бути поляком в СРСР у той час означало або смертний вирок або багаторічне заслання.

Ця політика була продовжена новими злочинами, здійсненими після вторгнення Радянського Союзу до Польщі 17 вересня 1939 року, – вбивством більше 22 тисяч польських офіцерів і представників еліт в Катині, Харкові, Твері, Києві і Мінську, злочинами, здійсненими в камерах тортур НКВД і виправно-трудових таборах в найвіддаленіших частинах радянської імперії.

Головними жертвами комунізму стали громадяни Росії. За оцінками істориків, тільки в СРСР було вбито від 20 до 30 мільйонів чоловік. Смерть і примусові трудові табори чекали навіть тих, про кого піклується кожна цивілізована країна, – військовополонених, які повернулися на батьківщину. СРСР ставився до них не як до героїв війни, а як до зрадників. Такою була «подяка» Радянської Росії за військовополонених – солдат Червоної Армії: смерть, примусові трудові і концентраційні табори.

Комуністичні лідери, і насамперед Йосип Сталін, несуть відповідальність за всі ці злочини. Опісля вісімдесяти років після початку Другої світової війни робляться спроби реабілітувати Сталіна для досягнення політичних цілей сьогоднішнього президента Росії. Ці спроби мають бути зустрінуті жорсткою протидією з боку кожної людини, що має хоч би базові знання про історію ХХ століття.

Президент Путін багато раз брехав про Польщу, і він завжди робив це навмисно. Зазвичай це відбувається, коли російські власті відчувають міжнародний тиск, викликаний їхньою діяльністю, і цей тиск виявляється не на історичній, а на сучасній геополітичній сцені.

В останні тижні Росія потерпіла кілька значних поразок – вона не змогла отримати повний контроль над Білоруссю, ЕС знов продовжив санкції, накладені на неї за незаконну анексію Криму, так звані переговори в «нормандському форматі» не привели до зняття цих санкцій. Одночасно були введені додаткові обмеження – цього разу з боку ЗДА, що істотно утрудняє реалізацію проекту Nord Stream 2. В той же час російські спортсмени були відчужені на чотири роки за використання допінгу.

Я вважаю слова президента Путіна за спробу приховати ці проблеми. Російський лідер чудово розуміє, що його звинувачення не мають нічого спільного з реальністю, і що в Польщі немає ніяких пам'ятників Хітлеру або Сталіну. Такі пам'ятники стояли тут тільки тоді, коли вони були встановлені агресорами і злочинцями – Третім Райхом і Радянською Росією.

Російський народ – найбільша жертва Сталіна, одного з найжорстокіших злочинців в світовій історії, заслуговує на правду. Я вважаю, що росіяни – це нація вільних людей, і що вони відкидають сталінізм, навіть тоді, коли уряд президента Путіна намагається його реабілітувати.

Не може бути жодної згоди із спробами перетворення злочинців – в жертви; відповідальних за жорстокі злочини і агресію проти незалежних країн – в безневинних людей. Ми повинні разом зберегти правду – в ім'я пам'яті про жертви і на благо нашого спільного майбутнього.

Матеуш Моравецький

Прем’єр-міністр Польщі

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!