Зустрічний маневр (Частина 1)

Чита. Черга за хлібом. Фото Владимира Саяпіна

На Москві завжди так було, як тільки стає зрозуміло, що якихось великих неприємностей вже неможливо уникнути, а тому не сьогодні – завтра можуть виникнути питання про те, хто винен і що робити, там завдають попереджуючого удару…

Moscovia delenda est!!!

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

*

Ті, хто застав кінцівку совкових часів, пам'ятають як виглядала ця улюблена кремлівська тактика. Розрахунки показали, що країна поступово скачується до продовольчого колапсу тому що і так поганеньке сільське господарство, було добито нафтодоларами, що обрушилися на совок в період нафтового ембарго, оголошеного арабськими країнами Заходу за підтримку Ізраїлю у відомій війні 1973 року.

Тоді совок почав активно купувати сільгосппродукцію за кордоном, зокрема збіжжя в ЗДА і Канаді. Зрозуміло, що заміщення того, що насилу збирали в совці високоякісною імпортною продукцією дуже швидко поставило питання про те, навіщо довбати цю землю, коли там то засуха, то зливи, то мороз, то ще щось, коли можна спокійно поміняти на нафту і не мати собі проблем на рівному місці.

Але ембарго закінчилося і арабська нафта хлинула на ті ринки, де совок ще недавно жирував в ролі нібито монополії, а крім того цей потік змів ціни на нафту довівши їх до сміттєвого рівня. У цій ситуації довелося пригадати про власне сільське господарство та ефективність його функціонування, але було вже пізно. І ось коли стало ясно, що продовольчий колапс вже неминучий, пішов попереджуючий маневр. Товариш Брежнєв оголосив «продовольчу програму»,  суть якої зводилася до того, що ось же ж зараз не все так погано, але ми хочемо зробити все ще краще.

А профіт тут був в тому, що коли з магазинів почали різко зникати залишки товарів, все це можна було списати не на провальну стратегію «партії й уряду», за що можна було легко відправитися на ліхтарні стовпи, а тимчасовими труднощами, неминучими в процесі «поліпшення і поглиблення»,  квадратно-гніздових способів підняття надоїв зябу з гектара крупної, середньої і посередньої худоби.

Тобто, замість вирішення проблеми було вирішено скористатися старим совковим способом заговорити її. Причому, підстав вважати, що це не спрацює, було не дуже-то і багато тому, що в совці успішно розповідали про труднощі, викликані наслідками громадянської війни, а потім війни з Дойчландом. Через 10 років вся Европа вже випірнула з післявоєнного періоду, а через 20 вже і забули про її вплив, а в совці все ще розповідали про те, що треба кукурудзу жерти тому, що інакше ніяк, бо війна все зруйнувала.

І ось прямо зараз на Москві відбувається приблизно те ж саме. Причому, ця тема обіграється вже удруге. Йдеться про благотворність санкцій, навалених на Московію. Як можна легко пригадати, в першій хвилі пояснень позитивного впливу санкцій, упор робився на те, що вітчизняний виробник розслабився тому, що імпорт його задушив майже до смерті. Звідси випливає, що якщо імпорт буде перекритий з того боку, то у місцевих виробників з'явиться шанс повернутися на ринок і захопити його значну частину.

Більш того, тема отримала розвиток і були оголошені контр-санкції, які стосувалися заборони на ввезення певних груп товарів. Це якраз той момент, коли тракторами чавили сир хамон, помідори, яблука і гусаків. Пояснювалося це тим, що уряд допомагає своєму виробникові насищати ринок своєю продукцією. Ну а все разом отримало гучну назву «імпортозаміщення».  Тоді робився наголос на тому, що через двійко років імпорт буде заміщений якіснішою продукцією, власного виробництва.

Далі буде.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/02/vstrechnyj-manevr-chast-1/

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!