Неврахований чинник (Частина 3)

Таким чином стає очевидним, що Туреччина не збирається воювати з Московією за її землі, але вона чекає моменту, коли всі, хто хоче й може пред'явити претензії Московії, яка розвалюватиметься на шматки, отримають це вікно можливостей і у цей момент треба буде мати всі сили і засоби для того, щоб діяти швидко і рішуче…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

Воно і зрозуміло, адже такі можливості випадають украй рідко і залишаються актуальними дуже короткий проміжок часу. Туреччина бажає бути повноправним гравцем, інтереси якого треба поважати.

Але ця трибарвна жаба ще здатна наприкінці попсувати нерви кому завгодно і зокрема Туреччині. Вона знає чому. Адже якщо пригадати чеченські війни, то практично всі патріоти, які билися проти російської окупації, так або інакше, але були пов'язані з Туреччиною й між іншим, туди вивозилися поранені для надання кваліфікованої медичної допомоги. Звідти ж емісари Ічкерії добиралися до тих країн, які їх гаряче підтримували.

У Москві розуміють, що як тільки халабуда почне тріщати, Туреччина безумовно виявиться серед перших могильників, які ховатимуть московію так, щоб вона знову не повстала зі своєї труни. Тому великі або малі зіткнення неминучі і загалом, ми їх спостерігали з тієї миті, як турецькі військові зрубали російський аероплан в небі Туреччини. До речі, з тих пір росіяни більше не граються з турками в ігри типу «наздожени мене»  або «це не ми». Більше необачних «розворотів» над територією Туреччини не траплялося і в Анкарі з цього зробили правильні висновки. Московія розуміє лише таку тональність діалогу. Адже ще Аристотель повчав простій істині про те, що добрим словом і револьвером, можна добитися набагато більше, ніж просто добрим словом.

Й у всьому цьому розкладі у Туреччини є засіб, якого немає ані у Московії, ані у кого б то не було, а саме – чорноморські протоки. Протоки повністю перебувають на території Туреччини і з 1936 року судноплавство по ним регулюється положеннями конвенції Монтрьо, підписаної низкою країн в 1936 році. У ній записано, що цивільні судна можуть безперешкодно проходити через протоки і на них розповсюджуються загальні міжнародні правила судноплавства, але окремо описаний порядок проходження військових кораблів.

В мирний час кораблі, що не належать флотам країн, які мають побережжя Чорного моря, не повинні перевищувати загальний тоннаж в 30 тис. тонн і з можливістю підвищення цього значення до 45 тис. тонн. Такі кораблі обмежені часом перебування в акваторії Чорного моря до 21 доби. Плюс до того, перераховані класи кораблів, які мають право проходження проток. Максимальним по класу є лінійний корабель, що формально не дає можливості авіаносцям проходити протоку, але Московія створила цей прецедент, прогнавши через протоки «Кузю», наприклад, і тепер обмеження класності кораблів стали умовними.

Але найважливіший інструмент, який знаходиться в руках Туреччини, полягає в тому, що вона має право довільно змінювати порядок проходження військових кораблів через протоки у разі, коли знаходиться у стані війни або під загрозою початку цієї самої війни. Простіше кажучи, питання про те, що Туреччина вважатиме цією загрозою, залишене на її розсуд і вже кілька разів, вона мала право вважати загрозою дії Московії. І ось тут виникає чинник, який залишився поза увагою. Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Далі буде.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/03/neuchtennyj-faktor-chast-3/

Частина – 1:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/03/1_77.html

Частина – 2:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/03/2_25.html

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!