Довжина має значення. П’ять світлин убивці.

Дуже давно у мене по роботі був стажист. Відчайдушний хлопчина, але зовсім маленького зросту. Довелося побувати з ним в кількох сутичках і вів він себе надійно і без нарікань. Не комплексував перед крупними паруб'ягами і жодного разу не обмежив себе в чомусь через свій зріст. Через якийсь час я перестав помічати його зріст, хоча він десь на голову був нижче за мене…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

Просто людина звикає до всього, а він нічим не нагадував про свій малий зріст. Але все таки одного разу розмова вийшла на цю тему сама собою. Він був молодший років на п'ять і був ще не одружений і тому я його кілька разів спостерігав з різними дівчатами гвардійського зросту, приблизно з мене, а то і вище, оскільки двійко з них точно була ще і на високих каблуках. Загалом, поки справа стосувалася роботи, його зріст вже не мав значення, а дивлячись з боку на нього з його подругами, масштаб невідповідності все ж таки кинувся в очі.

І ось якось святкували на роботі чийсь день народження в ресторані і тема вийшла раптово. Тоді я його запитав про те, як він не комплексує з такими високими дівчатами. Відповідь його мене натурально звалила наповал. Оскільки на той час я його вже досить добре знав, то за швидкістю відповіді, міміці і іншому зрозумів – не гра, відповів відверто і просто: «У сенсі? Чому мені комплексувати?» Я різко змінив тему розмови і більше ми до цього не поверталися. Він дійсно не зрозумів, про що я його питаю.

Тобто, зі своїм невеликим ростом він не вважав себе в чомусь обділеним й  я вже переконався в тому, що він дійсно поводиться гідно в будь-якій ситуації, а по його відповіді зрозумів глибину нетактовності мого питання. Загалом, з теми вдалося технічний зістрибнути  і більше до неї не повертатися, але приклад цей в пам'яті залишився назавжди, як і пізніші приклади того, що людина може залишатися вільною навіть у в'язниці, але це – інша тема.

Вже набагато пізніше, з віком, прийшло розуміння того, що щасливим або нещасним людину може зробити тільки вона сама. За великим рахунком, для цього щастя потрібно не дуже багато і вся річ у тому, чи зможеш ти його розглянути і знайти в своїй свідомості для нього місце. Якщо ти в принципі на це здатний, то твій зріст не матиме великого значення, оскільки розпатланих, нещасних і доведених до крайності людей із ростом під 190 см довелося побачити дуже багато. Зріст їм не приніс цього щастя, а у мого стажиста не зміг відняти радості життя.

Але часто трапляється так, що маленький зріст стає ознакою збитковості для самого його володаря. Він сам себе записує в людину другого ґатунку і потім вимушений компенсувати цю збитковість чимось іншим. Але якщо усвідомлення власної збитковості вже запущено і тим більше запущений механізм компенсації, то це вже безповоротна ситуація. І чим сильніше така людина прагнутиме компенсувати цей «недолік»,  тим сильніше деформується його психіка.

Прикладом тому може служити Путін. Схоже на те, що крізь усе життя він проніс цю свою збитковість, яка вилилася в його злісність, злопам'ятство і мстивість. А те, що цей стан залишився з ним до старості, говорить лише про одне, його обійшла стороною мудрість. У його віці вибір залишається невеликим і чоловік або знаходить мудрість, або впадає в маразм. І ось з ним явно відбулося друге. В підтвердження цій тезі, пропонуємо подивитися на ці мавтлини, зібрані колегами.

 

 

 

Що найнеприємніше, в такій ситуації, це влада, що потрапляє до рук таких збиткових осіб. Вони її теж використовують для компенсації свого комплексу. І так, якщо пацієнт влаштовує собі такі копита, то щасливим йому не бути ні з грошима, ні з владою, ні з чим. Це – невиліковно. Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/03/rost-imeet-znachenie/

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!