У кожного – свій шлях. Свобода або смерть…

З серії «Проти ночі»

Нам вже давно зрозуміло, що дуже велику категорію громадян України, а тим більше – Білорусі і безумовно – Московії, плющить від слова «Майдан».  І загалом, в цьому немає нічого дивовижного, оскільки не побачивши це своїми очима, повірити дуже важко або навіть неможливо. Адже всі уявляють, як у них там проходять протести: зібралися, кудись пішли, поблукали, послухали когось і отримали задоволення від того, як же ж нас багато. І на цьому місці, як в дитячій казці, все обривається…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

Але якщо для казки цей прийом виправданий, бо якщо не зупинитися на тому, як принц знайшов або звільнив свою принцесу, то казка перестане бути дитячою і стане вже дорослою, а іноді й дуже дорослою. А ось чому оповідання про їхні протести обриваються на цьому місці не цілком зрозуміло, адже якщо дійсно їх розперла пихатість від того, що в Хабаровську або Мінську їх зібралося дуже багато – десятки тисяч, то логічно встає питання про те, що багато їх в порівнянні з чим, а ще важливіше питання полягає в тому, для чого їх багато?

 Адже судячи по результатах цих заходів –  не важливо, скільки їх зібралося – сто або сто тисяч, оскільки в сухому залишку – нуль цілих і нуль десятих результату. Більш того, великий розмах не доведеної до логічного завершення справи підстьобує владу на точкові або масові репресії. А раз так, то кінцевий підсумок виходить із знаком мінус, оскільки ситуація виявилася гіршою, а іноді – набагато гірше, ніж до початку протестів. І що найцікавіше, і в першому, і в другому випадку такій кількості людей було реальне добитися конкретного результату, але вони цього зробити не змогли.

Як не дивно, випробуванням на те, буде результат чи ні, є ніч. Тому ми і пишемо ці рядки вночі. Якщо ця величезна кількість людей на ніч пішла по будинках – все! Далі можна не дивитися. А в Хабаровську й зовсім була порнографія, коли на протести виходили по вихідних днях і в світлий час доби. Не дивно, що туди навіть поліцію не виставили. Пам'ятається, в перші дні совково-дойчської війни, коли в полон здавалися сотні тисяч червоноармійців, дуже часто для їхнього супроводу виділяли взвод солдатів. Тобто – тридцять озброєних бійців Вермахту без проблем супроводжували 3-5 тисяч полонених і без проблем. Аналогія вже дуже сильно напрошується саме з Хабаровськом.

Тому тут ми не писатимемо всоте про Майдан, оскільки це матиме прямо протилежний ефект. Але прямо зараз відбувається щось подібне, тільки в кривавішому варіанті, і проте, люди знаходять в собі сили протестувати проти тих, хто відняв їхню свободу і їх право вибору. Далі текст, згідно агентству Рейтерс.

МЬЯНМА

«Військові Мьянми не можуть подавити протести через чотири місяці після перевороту. Демонстранти в міських районах були вимушені стати спритнішими, щоб уникнути дій сил безпеки. Вони часто використовують флешмоби або влаштовують невеликі неоголошені протести, після крупніших мітингів в перші місяці після перевороту  і часто стикаються з силами безпеки, які розстрілюють їх в прямому ефірі».

Проте, вулиці міст пістрявлять саморобними плакатами, на яких написано: «Ще нічого не закінчено у нас є сили». При цьому, путчисти застосовують по демонстрантах і просто супротивниках, не водомети і палиці, а вогнепальну зброю, артилерію і авіацію. За різними даними, загинуло вже більше 800 протестуючих, але напруження протистояння не знизилося, а просто отримало інші форми. Не знаю, хтось дивився там репортажі з нашого Майдану, але схоже на те, що діють вони згідно одному з головних наших гасел «Свобода або смерть!»

Залишимо це без висновків, оскільки вони очевидні. Нехай кожен зробить їх самостійно і такими, які вийдуть. Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/06/u-kazhdogo-svoj-put/

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!