ДАП, як елемент світової історії. Світлини – 2. Відео.
Часто кажуть про те, що історія людства, в загальному її розумінні, є історією воєн. І загалом, це є справедливим зауваженням. Все ті, хто хоч якось зберіг уявлення про історію людства, можуть провести дослідження власної пам'яті стосовно історії так, щоб занурюватися від цього дня углиб, наскільки це вийде…
Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.
Moscovia delenda est!!!
*
У результаті, виникне дуже показова картина. Чим глибше відбувається занурення в предмет, тим менше залишається якихось подій, прямо або побічно не пов'язаних з війнами.
Навіть якщо цьому дослідженню задати заздалегідь вибраний вектор, наприклад про розвиток культури, техніки, суспільства, економіки або навіть релігії, все одно це буде виклад низки воєн. Всі, кому довелося подорожувати Західною Европою, де багато що залишається незайманим століттями, побачать, що велика частина старих скульптур є озброєним вершником на коні або щось подібне. Більш того, навіть Ренесанс спирався на класичну культуру, яка суцільно всіяна битвами. Практично всі великі літературні твори описують битви, а вже класичні трактати по історії того ж Тацита це збірка розповідей про війни.
Можна взяти економіку і тут же її розквіт буде унизаний купою колоніальних воєн. Візьмемо релігію, не важливо яку – буде рівно те ж саме. І тут можна знайти ключову схожість між самими різними історичними персонажами, які в далекі часи ніяк між собою не зв'язувалися. Всі пам'ятають, що робив король Артур або Річард Левове Сердце? Але те ж саме, тільки на свій лад виконував Рама або Арджуна. І так у всі часи і у всіх куточках Землі.
Але щось стало класикою і зразком стійкості, мужності, вірності або нез'ясовного везіння, а щось, не менш яскраве і вагоме, залишилося порошитися в запасниках історії. Думаю, що якщо зараз пригадати битву при Фермопілах, практично кожен пригадає, що йдеться про знаменитий бій 300 спартанців, з якого російська пропаганда склала свій анекдот про 28 панфіловцев. Напевно, трохи менше колег, але все таки велика їхня частина, легко пригадає, що означає пам'ятник «вмираючий лев». У совдепії цей епізод історії був якщо не заборонений, то вже точно з нього нічого було видавити совковій пропаганді, оскільки він стосувався французької революції, яка сприймалася тільки із знаком плюс. А насправді, там був героїчний епізод, коли короля зрадили його власні військові, які присягалися за нього померти, а померли 760 швейцарських гвардійців, які до кінця виконали свій обов’язок, хоча їм було запропоновано залишити замок Тюїльрі і піти із зброєю, залишивши повсталим королівську сім'ю. Але вони прийняли бій і загинули навіть не за свого монарха, але не зганьбили своєї честі. Така історія не могла тиражуватися в совдепії з багатьох і всім зрозумілих причин. Але решта всього світу знає і ту історію, і пам'ятник, або його зображення, присвячені останньому бою швейцарських гвардійців, що відбувся 10 серпня 1792 року. Супротивник таки захопив королівську сім'ю, але заплатив за це дорогу ціну.
І ось що цікаво. Багато народів беруть собі за зразок ось такі, безумовно видатні епізоди історії, які стають камертоном для душі людини, в найскладніші моменти життя і безумовно війни, які й є найважчим випробуванням для будь-якого народу. Адже саме тоді виявляються всі його якості. Врешті-решт, війна проявляє здатність або нездатність народу і кращих його синів і дочок на щось подібне. Дуже часто буває так, що історичні приклади якщо не витісняють, то затьмарюють власні подвиги, часто не менше, а деколи і більш значущі, ніж те, що дійшло до нас з глибин історії.
Сьогодні ми згадуємо наших героїв, подвиг яких важко з чимось порівняти. Йдеться про захисників Донецького міжнародного аеропорту. Це про них було сказано «бетон не витримав, а вони – вистояли».
Сьогодні багато було сказано про цю подію, але ми стараємося дуже акуратно і дбайливо торкатися таких тем і просто відмітимо, що подвиг цей легко стає в самий верх списку того, що дійшло до нас з глибин історії. Думаю, що коли ми виб’ємо ворога з нашої території, там ще буде влаштований меморіальний комплекс і над ним попрацюють найкращі майстри, щоб це нагадувало всім про те, чого не можна забувати в принципі. Але все таки, двійко деталей ми хотіли б відзначити. Тоді, в 14-15 році, вся передова була територією суцільного подвигу і ДАП є самим епічним з них просто тому, що ми про нього знаємо. А скільки залишилося невідомим? Тому цього дня згадаємо і тих, хто стояв там, де вже ніхто не міг стояти, і виконав свій обов’язок з честю і відвагою, не меншою, ніж у швейцарців або спартанців.
Ну а тим, кому все одно і вони «поза політикою», оскільки дотримуються «нейтралітету», просто нагадаю це, сказане персонально їм.
Ми ж пишемо власну історію, гідну і масштабну. Таку, що одного разу, в далекій країні, на невідомій мові, саме це читатимуть дітям по історії, як зразок того, як треба захищати свою Батьківщину. Ceterum censeo Moscovia esse delendam.
Джерело російською:
https://defence-line.org/2022/01/dap-kak-element-mirovoj-istorii/
Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.
Moscovia delenda est!!!
Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!
Коментарі
Дописати коментар