Oficer: Доброго дня, шановне паньство.

 

Наш підрозділ відвели на декілька діб для перепочинку, тому, маю час та натхнення. Напевне, вийде великий текст. Накипіло. Вибачаюсь. Доречі, я – суцільно російськомовна людина…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

1. До війни я інженерив, займався своєю справою. Копирсався на ділянці, та, коли ловив павука – тарантула, садовив його до банки, та виносив в степ. То ж є невід’ємною частиною екологічної рівноваги.

2. Прийшла війна. Не буду казати, як я потрапив на фронт. Маю трохи зайвого віку, але доволі специфічний військово-обліковий фах. У підрозділі знаю ім’я, по батькові, та прізвище кожного бійця. Знаю ПІБ батьків, дружин, дітей, їхній вік, кількість. Це для того, щоб я мав собі уявлення, як буду дивитись їм в очі, коли привезу на поховання свого побратима, смерті якого, не зміг запобігти. Ніяких рефлексій: війна – це війна. Як офіцер, я маю бойові одиниці, наказ, завдання. Як людина: маю людей, яких мушу посилати на смерть. Але! Прораховуючи операцію, завжди створюємо умови прикриття, та забезпечення безпечного відходу та повернення всього особового складу. Наставляю своїх бійців: «орків 140 мільйонів. Нас – 40. Отже, поки кожен із нас, не вб’є 40 кацапів, фізично не має права загинути. Have you got the point?». І таке українське «ЙЕС». За 36 днів війни, та 19 бойових виходів, маємо втрати лише 1 200-й з 20 людей о/с.

3. Ефект «Рембо». Особисто переглядаю особові справи та проводжу співбесіду з бажаючими потрапити до підрозділу. «Дайтє мнє пулємьот, нож, много гранат и я перех%ярю роту, а то и батальон». Знайомо? Наша робота, це не «саринь на кічку». Це дуже кропітка, нудотна, кривава, гидотна справа. Коли ти бачиш ворога на відстані 350-200 м та вбиваєш його, честь тобі та шана. Ти косиш гнид з «покемона» чи з АК і робиш добру справу, наближаючи нашу перемогу. Зовсім інше, коли треба всунути ножа так, щоб воно не тільки не зойкнуло, а навіть не пукнуло. А задавити власноруч людину – не слабо? Це тільки в кіно, все просто та героїчно. А коли воно сіпається, хватає повітря руками, б’є ніжками, сситься та среться, та синіє в твоїх руках. Кровавиє мальчікі не снитимуться? Ми тренуємось кожен день, щогодини, на виснаження.

4. Ефект «Герой». Ніколи, повторюю ще раз: НІКОЛИ і ніхто із підрозділу не пройде парадним кроком на параді Перемоги по Хрещатику. Не той профіль. Ми – ніхто і звуть нас «ніяк». Ми – лезо. Дуже тонке, дуже гостре, смертельне, страшне. Але війну виграють ЗСУ. Ми – лише допомагаємо загальній перемозі. Ми не беремо полонених (це зайвий і непотрібний вантаж). Навіть, якщо воно кричить, що здається: привітав, потиснув руку, посміхнувся, вбив. Без жалю та інших почуттів. Ніхто його сюди не запрошував. І для цієї роботи, потрібен дуже уважний відбір. Ретельний.

5. «Аватари». Будь хто, навіть із пляшкою пива – злочинець. Підставляє під смерть себе та підрозділ. Караємо.

6. До росіян та іншого біосміття. Ось скажіть, як можно в XXI віці, творити ТАКІ зверства. Человек (психически здоровый) – не может поступать так с себеподобным. Ты думаешь, что помародерю, завалю пору хохлов, привезу своей самке ништяков и фсё! Нет! Даже если ты и доехал в свой Мухосранск, а не удобрил нашу святую землю, ты – жертва. Животное, которое перестало быть человеком – законная добыча охотника. Мы знаем ваши адреса, фамилии, состав семьи и пр. Мы говорим, как вы, выглядим, как вы, наработать акцент – дело пары месяцев. Мы умеем ждать. Мы вырежем весь твой выводок. Почему дети и женщины Украины умирали в страшных мучениях, а ты должен жить?

7. Про страшні кадри з українських міст. Бачили, як ЗС РФ повбивали наших людей в Бучі, Ірпіні. Звернули увагу, що там є вбиті молоді люди, призовного віку? А чого ж вони не пішли до ЗСУ? Загинути на полі бою за Неньку, зі зброєю в руках, то – ЧЕСТЬ!!! Велика ШАНА!! Твої діти та рідні – пишатимуться тобою! Країна буде пам’ятати тебе і ніколи не забуде. А так, ти все одне помер. Без слави, без честі. Й жодного ворога на забрав із собою. Або: «главное – перестать стрелять»? Не пам’ятаю, хто сказав: «… ви можете перемогти армію, але ніколи не зможете перемогти націю (народ)».

Ніколи не опускайте руки долу. Якщо маєте хоч яуксь можливість нищіти ворога – нищіть.

Він може прийти до вас, щоб вбити. Тож вбийте раніше, зі зброєю в руках. Все буде добре, будете живими, й розкажете своїм онукам, під шашличок, як дід нищів москалів.

Слава Нації! Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!