Щодо справжнього стану армії Російської Федерації. – Стратегічні студії.

«Плач не дав свободи ще нікому,

А хто борець, той здобуває світ»

У певних колах українського суспільства стало звичкою скиглити з приводу неспроможності Збройних Сил України у порівнянні із російською армією. На це, наприклад, неодноразова вказував Президент України як на причину того, чому він не дає Наказ звільнити окуповані ворогом українські землі хоча б Донбасу. При цьому як головний аргумент подається величина російського військового бюджету у порівнянні із військовим бюджетом України.

Невже в Україні нікому розповісти Верховному Головнокомандуючому   про справжній стан сучасного російського війська?

Спробуємо звернути увагу зацікавлених осіб на деякі очевидні факти, а не на верещання російської пропаганди, або як зараз звикли говорити, на «самопіар» міністерства оборони Російської Федерації.

 Після так званої «перемоги» російської армії над армією Грузії у серпні 2008 року її стан не покращився, а радикально погіршився.

Перш за все зруйновано систему керування збройними силами у РФ. Головнокомандуючі видів збройних сил РФ де-факто позбавлені керівних функцій, хоча формально такі функції позначено. Головні штаби видів збройних сил РФ скорочено більш ніж удесятеро.

Зруйновано організаційно-штатну структуру: ліквідовано військові округи, дивізії й полки. Загалом ліквідовано 2000 (дві тисячі) військових з’єднань та частин.

Знищено систему мобілізаційної готовності збройних сил РФ. На рівні начальника Генерального Штабу (НГШ) РФ було заявлено, що Росія має виключно військові частини постійної готовності, що само по собі є абсурдом. Жодна країна світу не може утримувати у мирний час у готовності стільки війська скільки їй буде треба під час війни.

Цілком ліквідовано систему технічного забезпечення, яка замінена так званим «рособоронсєрвісом».

Ліквідовано систему тилового забезпечення.

Ліквідовано систему військової освіти, навіть ліквідовано академію генерального штабу РФ, заміть неї зараз існують так звані шестимісячні «курси».

Щодо «новітнього» російського озброєння. Наприклад, вже два роки росіяни показували на парадах танк «Армата», який широко рекламується у засобах масової інформації та у мережі. Але ж якось не згадується про те, що цей танк не пройшов військових випробувань, тобто насправді ніхто не знає, а що ж це за танк і як він себе почуватиме на полі бою.

Ще смішніша ситуація із бойовими машинами, які виробляє Курганський машинобудівний завод (обладнання якого, до речі, вкрай зношене), і які також вже два роки широко рекламуються на парадах. Для цих так званих бойових машин ще не існує рушія! Тобто на параді їх показати можна, а щоб випустити на поле бою, то штатного рушія не існує в природі. Чиста російська показуха.

Щодо так званих військово-космічних  сил, так це просто помилка невігласів, які таким чином позбавили РФ військово-повітряних сил. Тобто Росія зараз не має ВПС як таких, зовсім не має. Таким чином підтримувати сухопутні війська та флот не має кому від слова «зовсім». У ГШ РФ існує дивна думка, що ВПС не потрібні, їх мають замінити безпілотники. Але ж очевидно, що безпілотники ще дуже довгий час матимуть вельми обмежене застосування через небезпеку перехоплення керування ними та через те, що центри їхнього керування легко виявити та знищити.

Зруйновано науково-дослідні інститути, які забезпечували розробку нової техніки. Взагалі навіть не зрозуміло, хто має замовляти нову військову техніку. Люди які зараз це роблять у РФ не мають жодної уяви про таке поняття як загальновійськовий бій.

А ще ж є такі «дрібниці» як елементна база електроніки, якої у РФ фактично зараз не виробляють, а використовують імпорт, як правило китайський.

Тобто сучасна армія РФ здатна воювати тільки із озброєними загонами бойовиків, а не з регулярним військом супротивника.

Наприклад, у Сирії воює звідний авіаційний полк так званих повітряно-космічних сил РФ  та групи спецпризначенців, яких використовують замість піхоти попри гучні заяви Путіна, про неучасть РФ у наземних операціях. Як звикли казати у Росії «іх там нєт».

Навіть темою останніх навчань «Запад-2017», які так налякали наших польських та прибалтійських друзів, фактично було відбиття нападу бойовиків, а не регулярних військ якоїсь держави, або НАТО.

Таким чином сучасні Збройні Сили України, які мають найбільший контингент вояків з реальним бойовим досвідом серед усіх європейських держав (більший контингент обстріляного війська мають мабуть тільки З’єдинені Держави Америки), здатні при вмілому керуванні протягом кількох днів знищити так звані «корпуси» терористів й вийти на кордон із Росією. Очевидно, що РФ просто не наважиться втрутитися, якщо наступ буде рішучим і блискавичним.

Перемога над сепаратистами зробить авторитет збройних Сил України найбільшим у Европі. Після цього можна буде ставити питання про абсолютну блокаду не тільки Криму, а й Придністров’я, що зробить утримання цих територій для РФ реально неспроможним.

Крім того треба бути готовими до того, що найближчим часом у Росії можуть відбутися абсолютно не передбачувані події, які зроблять звільнення Криму військовим чином справою кількох днів, якщо перед цим будуть звільнені землі Донбасу.

Щодо НАТО… . 

До НАТО Україну після звільнення Донбасу будуть запрошувати, а ми ще подумаємо чи це нам треба… .