Плавучий док, який потонув – Anti-colorados
Пан
повертається додому під ранок в абсолютно непотрібному вигляді, фрак у нього
брудний спереду і вимазаний зовсім нехорошою субстанцією. Денщик Ванька знявши
пальто і побачивши цей пейзаж, на секунду оторопів і з докором подивився на
пана…
Росія
– Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.
*
Той
зловив погляд і виправдовуючись, завів розмову:
–
Не повіриш, князь Прудецкой так надирався, що його просто вирвало прямо на
мене!
А
в цей час Ванька продовжуючи роздягати пана відмітив:
–
Цей князь, пан, вам ще і в штани наклав!
Антикварний
анекдот
Під
час знаменитого походу авіаносця Кузі до берегів Сирії вийшов суцільний конфуз.
Були бадьоро і з блиском втоплені відразу два літаки палубної авіації, що
пояснити випадковістю явно не вдавалося, і тоді вирішили зосередитися на іншому
аспекті походу – страшному чорному димі, який слався за авіаносцем десятки
кілометрів.
Між
іншим, «Кузю» було вже добре видно по цьому шлейфу, задовго до його появи із-за
обрію. Саме шлейф видавав його присутність вже за декілька годин, коли його
силует можна було розглянути в оптичні прилади. Про те, добре це чи погано,
можна судити по тому, як самі ж російські військові «експерти» пояснювали, чому
їхня системи ППО не змогли перехопити американські «Томагавки» – кривизна Землі
перешкодила.
Над
цим можна сміятися, але якщо немає засобів заобрійного виявлення цілей, то
виявити їх з поверхні землі – дійсно неможливо. Це стосується не тільки
«Томагавків», які летять майже над самою землею або поверхнею води, але
кораблів, які приховані тим самим обрієм. Але «Кузя» показував себе димом так,
що ніякі супутники або літаки ДРЛВ просто не були не потрібні.
Тупіші
«експерти» весело розповідали про те, що чорний дим на десятки кілометрів –
давня флотська традиція і називається вона «Дати шапку». Тільки це стосувалося
кораблів класу «Бронєтьомкін Поносєц», які борознили хвилі сто і більше років
тому, коли за обрій просто нічим було стрельнути. Але не всі експерти були
фахівцями з «пускання шапок» й інших неприємних газів, а тому – частина з них
повела мову про енергетичну систему «Кузі» – котлотурбінну енергетичну
установку.
Насправді,
краще вести мову про проблеми з рушіями, ніж розповідати, чому впірнули два
літаки з двох десятків, що були на борту. До речі, осудних пояснень вони не
дали й по сьогодні. А ось про казани можна було міркувати без побоювання,
оскільки виготовлені вони були на українських заводах, а всі біди в московії,
як відомо, відбуваються або через Злучені Держави, або через Україну. Отже всю
провину спихнули на виробників казанів. При цьому росіяни умовчали про два
невеликі моменти. Перший полягав в тому, що авіаносець «Кузя», що мав в
дівоцтві назву «Тбілісі» і ще декілька раніших імен, був фактично поцуплений
Москвою в України, і коли з вимкненим зв'язком біг до Босфору – розвивав штатні
30 вузлів швидкості й усе працювало нормально. Навіть протоки проходив на 20
вузлах. Але втеча була здійснена до початку другої фази державних випробувань,
які повинні були вказати на вузькі місця в системах, вузлах і агрегатах
корабля, після чого він повинен був пройти доведення на заводі-виробнику в
Миколаєві. Зрозуміло, що ніякого доведення здано не було, і «Кузю» прийняли на
озброєння в режимі «як є».
Другий
же аспект полягає в тому, що кораблі, а особливо великі, такі, що мають
тривалий термін експлуатації, мають чіткий графік регламентних робіт і докових
ремонтів. Це – обов'язкова процедура, яка дозволяє зберігати функціональність
корабля на потрібному рівні. Зрозуміло, що «Кузю» до Миколаєва вже не пустили і
обслуговували його власними силами. Саме з цієї причини він прийшов в повну
непридатність і зараз є горою металобрухту, яка представляє небезпеку навіть
для власного екіпажу. А все тому, що відвічне скріплення, під назвою
«поцупити», зіграла злий жарт з «Кузьмою».
Проте,
у всіх цих неприємностях росіяни винять нас і стверджують, що це Україна
побудувала такий кривий корабель. Але «Кузю» поставили на ремонт в плавучий док
ПД-50 в районі селища Росляково, недалеко від Мурманська. Важко сказати,
наскільки щось на «Кузі» можна відремонтувати в принципі, але сам плавдок
успішно потонув.
Найобразливіше
в цій ситуації те, що ПД-50 був побудований в Швеції на верфі «Gotaverken Arendal»
і є одним з найбільших в світі. Загалом, шведи уміють будувати флот і це відомо
з давніх часів. Тим більше, доку вже близько 40 років і в нім проходили ремонт
всі найкрупніші кораблі московії, зокрема, в нім проводилися роботи по
демонтажу підводного човна «Курськ», що потонув.
Таким
чином, шведський док, який потонув, прямо вказує на місце, де у людей криві
руки, здатні вгробити найдосконаліше устаткування. Поки офіційно заявляють про
те, що відбувся стрибок напруги і на доці вимкнулися насоси. Але такі комплекси
створені здатними працювати у відкритому морі, де скачки напруги на березі
взагалі їх не стосуються. Зрозуміло, що це – чергова казка, якими звикли
годувати росіян, щоб не показувати дійсні причини подібних речей. Не
здивуємося, якщо через двійко днів розповідять, що аварія відбулася тому, що
американські астронавти просвердлили в доці зайві отвори або біля померлих
насосів знайдуть візитку Яроша.
У
будь-якому випадку, плавучий док в руках росіян виявився не таким вже і
плавучим, і це не може не радувати.
ПС.
Вже після публікації матеріалу підтвердився факт падіння вантажного крана на
палубу «Кузі». В результаті затоплення дока впали два крани, але один впав
убік, а другий – прямо на «Кузю».
Джерело:
Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно
знищити.
Коментарі
Дописати коментар