Динамічна система або процес (Частина 2) – Anti-colorados. Відео
Момент оголошення рішення про те, що у Москви вже
немає екзархату в Західній Европі
Схоже
на те, що в кінці весни – початку літа, Порох дав знати Варфоломею, що
готовність вже достатня і можна починати процес…
Росія
– Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.
*
А
далі, все пішло в невідворотному порядку і безумовно, процес припускав жорстке
протистояння Москви як з Києвом, так і з Константинополем, хай і різними
засобами. Пригадаємо кінець серпня – початок вересня, коли Гундяєв розкидав
пальці перед Варфоломеєм, а потім – відвалив не солоно хлебтавши. Саме тоді
російський головпоп висловив погрози особисто Варфоломею і Вселенському
Патріархату.
До
початку Листопада цей процес мав ще невизначений за результатами й термінами, кінець.
Російська преса була просто набита заголовками про те, що Константинополь
відклав питання української автокефалії до кращих часів, а бородаті діячі
пояснювали, що відкладене воно на місяці, а можливо і на роки. Але на початку
листопада стало зрозуміло, що йдеться про тижні. І ось тоді прийшов час імперії
здійснити свої погрози. До наших кордонів потягнулося те, що стояло на
перевалочних базах для Сирії, а проти Варфоломея почалася гра на розкол
православної церкви.
У
Москві поповзли чутки про духовне здоров'я патріарха і так далі. Московська
церква розірвала зв'язки з Константинополем і спробувала зібрати власний,
альтернативний собор, щоб зайняти місце Константинополя.
І
тепер це вже стало не просто низкою дій, а конкретними заходами, які впираються
в дату 27 листопада, коли збирається Синод Уселенського Патріархату для
затвердження тексту томоса про автокефалію української помісної церкви. Саме до
цієї дати були прив'язані заходи, про які (як тепер зрозуміло), стало відомо
нашим військовим і відповідним службам Уселенського Патріархату.
Очевидно,
що проти України готувалися військові дії і схоже на те, що ця загроза нікуди
не поділася, а проти Константинополя – низка заходів церковного плану.
Те,
що сталося на південь від Керчі, виявилося позаплановою подією. По суті, цей
морський бій став позаплановим загостренням ситуації, яке Москва безумовно
планувала, але в іншому місці. Але все пішло раніше терміну і не в тому місці,
де готувалося спочатку. Але раз вже пішов такий розворот подій, то було
вирішено використовувати цю ситуацію так, щоб подати її як «казус беллі» і
відпрацювати Грузинський сценарій з першим пострілом «з того боку», який добре
задокументований. Такий собі аналог Майнільського інциденту. Але наші не почали
стріляти, а російські виконавці, у вигляді військових злочинців флоту ФСБ, ВМФ
і ВПС Московії не спромоглися зімпровізувати так, щоб це можна було представити
як привід для вторгнення. Як не крути, а витягнути з цього агресію України –
ніяк не вийшло. Мало того, сама Україна взяла ініціативу на себе і оголосила
військовий стан, зігравши на попередження.
Що
ж зробила Україна? Вона зробила те, на що не зважилася Великобританія, після
застосування на її території бойової отруйливої речовини. Ми пішли далі і не
просто зафіксували факт агресії, але і формалізували його військовим станом і
вже всі ЗСУ підняті по тривозі і приступили до виконання оборонних планів, а на
завтра вже буде готове все для розгортання першої хвилі мобілізації. Все!
Раптовість загублена.
Зараз
багато хто пише про те, що Захід мляво відреагував на все це. Нічого подібного.
Так може писати або ворог, або телепень. Завжди і скрізь було так, що перша
реакція – офіційна оцінка подій і вибір сторони конфлікту. Це ми бачили. Всі
ключові гравці, окрім Китаю (що цілком прогнозовано) встали на бік України і
заявили про свою підтримку. Це якраз те, що необхідне. Це означає, що на
відміну від 14-15 року нам дали зрозуміти, що канали постачання озброєнь
відкриті і ми можемо розраховувати на них. Саме з цієї причини до України,
окрім Курта Волкера, прибув ще один спеціальний представник, завдання якого
саме координація дій з лінії оборони.
Друга
хвиля реакції, яка виражається конкретними діями, буде трохи пізніша, після
узгоджень на рівні НАТО, бо в такій ситуації має бути узгоджена і чітка позиція
всіх членів Альянсу. І такі заходи вже йдуть. Отже дії будуть, але трохи пізніше.
У цій ситуації саме Україна піднімає прапор і ми його підняли, заявивши про
введення військового стану. Але найголовніше – ситуація вже розвивається не за
кремлівським планом. Ми вже не йдемо за подіями, які формує Москва, а
заштовхуємо її в ситуацію, коли вона вимушена рухатися в певному напрямі, де її
вже чекають.
Константинополь
дав бій зі свого флангу. У перший день Синоду, одноголосно було ухвалено
рішення про відкликання томоса від 1999 року і ліквідації екзархату московської
церкви в Західній Европі. Від московської церкви методично відрізується все, що
знаходиться за її межами, але західноєвропейський екзархат – щонайпотужніший
удар як по фінансах московської церкви, так і по її престижу. Ну а в наступні
два дні – Томос, який Москва не збиралася допустити.
А
зараз – складаємо все в єдину систему і дивимося на неї як на динамічний процес
і лише після цього робимо висновок про те, чому наші моряки поводилися саме так
і не інакше, чому завтра вводиться військовий стан і багато що інше, що
відбувається на наших очах, але ми помилково оцінюємо це як окремі події.
Джерело:
Частина 1:
Для розваги:
Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно
знищити.
Смерть російськім окупантам, їхнім
запроданцям та посіпакам. Слава Нації!
Коментарі
Дописати коментар