Про стійкість – Anti-colorados

Ось і все. Грізні заяви Путіна, пускання диму (нібито ладану) завідувачем Московською церквою Гундяєвим, резолюції ради безпеки Московії щодо церковних питань, й піна біля рота московських попів виявилися безглуздими та даремними заходами. Через тиждень 27-29 листопада, в Стамбулі відбудеться синод Уселенського Патріархату, який затвердить текст томосу для Української помісної церкви…

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

*

Власне кажучи, цей текст вже написаний і приведений у відповідність всім канонічним вимоги, але все одно – підлягає обговоренню й твердженню.

Наскільки можна судити по тих заходах, які проведені в Україні, тут вже готові прийняти томос і формалізувати Українську Помісну церкву зі всіма  наслідками, які з цього випливають. Одним з важливих і вкрай правильних рішень була згода глав колишніх УПЦ КП і УАПЦ не брати участь в об’єднавчо-установчому соборі, який і має проголосити Помісну Церкву і вибрати того, хто стане на чолі церкви і в чиї руки буде переданий томос.

Загалом, на сьогодні, технічні питання як з боку України так і з боку Константинополя вже вирішені і тепер треба просто дотримати процедуру.

Вона полягає в тому, що Вселенський Патріархат повинен був призначити дату Синоду з Українського питання, що повинно означати вихід процесу на фінішну пряму, і Константинополь цю дату призначив, чим підвів межу під всіма підготовчими заходами. Після того, як текст томосу буде затверджений і про це офіційно оповістить, в Києві має бути названа дата собору, і очікується, що вона буде в першій половині грудня, напевно – через тиждень після константинопольського Синоду. Саме там буде названий священнослужитель, який візьме кермо влади Українською Помісною церквою в свої  руки і в ці ж руки буде переданий томос.

На цьому формальна частина отримання автокефалії закінчиться і архієреї різних церков увійдуть зі своїми єпархіями в знов утворену, а по суті – відновлену Українську помісну церкву. А після цього почнуться процеси переформатуваня православного церковного простору України.

Що це означає? Це означає, що Україна повертає собі суб'єктність міжнародного, зокрема – духовного характеру. Що тільки не витворяла Московія, ми зробили те, що важливе і потрібне нам, а не Москві. До цього ми відновили свою суб'єктність в енергетичній і, звичайно – військовій сфері. Далі, ми рухаємося у напрямі відновлення суб'єктності в економіко-політичній і військово-політичній сферах. Ми дуже скоро увійдемо  як повноправний учасник в ЕС і НАТО. Саме це стане останньою формальною дією випалювання ганебних залишків колоніальної системи, в якій Україна перебувала близько 300 років. Ми остаточно і безповоротно перестанемо бути колонією, а московія – перестане бути імперією.

Загалом, якийсь з днів грудня стане віхою на тому шляху, який заповідали нам наші великі предки. Їм не вистачило завзятості і сил для того, щоб скинути московське ярмо. Нам – вистачило. Ми стали тим поколінням, на чию долю випала честь здійснити мрію наших предків, а наші нащадки згадуватимуть саме цей проміжок часу, в якому ми живемо і б'ємося, як самий героїчний епізод історії. Нам заздритимуть, нами пишатимуться, про нас складатимуть легенди. Про мене, про тебе, про нього, про неї, про нас!

Ще один маленький, але дуже важливий момент. Наші нащадки аналізуватимуть ситуацію і не знаходитимуть відповіді, як за ситуації, коли все було проти нас, ми змогли вистояти. Звідки ми черпали наші сили і нашу стійкість. Тому, якщо здається, що дуже важко і близьке розчарування або занепад – знайте, так й повинно бути. Те, що ми всі робимо – легко не дається за визначенням, тільки з напругою всіх сил, духовних і фізичних. Навіть тоді, коли здається, що їх вже немає. Просто не падайте, а протягніть руку праворуч або ліворуч. Її підхоплять і підтримають. Так ми вистояли на Майдані. Так вистояли на фронті, так вистоїмо і зараз!

Джерело:

https://defence-line.org/2018/11/o-stojkosti/#more-29692

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.