До Аргентини! – Anti-colorados
З серії «Невгомонний імператор»
Він
завжди відчував себе незатишно, коли доводилося покидати межі імперії. Причому,
спочатку це його якось не турбувало, але з кожним роком, в його кортежі
опинялися все більше автомобілів а в перельоту – все більше літаків. Сам він
якось не помічав збільшення техніки і людей в його поїздках, але першим
дзвінком стало його захоплення підводним плаванням. Одного разу він вирішив
витягувати з глибин старовинний артефакт, який сам же і виявив на дні моря. Це
була старовинна амфора…
Росія
– Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.
*
Й
ось, коли він вже вирішив було її підняти, з неї випірнув плавець в підводному
спорядженні, віддав честь і клацнувши п'ятами ласт, сховався в пучині вод.
Імператор придивився і побачив, що ще кілька хлопців віддалік, тримають карасів
за плавники і приставили до їхніх голів пістолети дивної конструкції. Тоді він
запитав свого воєводу, чи не посилав він своїх витязів на дно? Тільки той
відбувся жартами і відповів щось на кшталт: посилаю регулярно, а ось на дно –
жодного разу. Загалом, посміялися тоді, дістали з амфори банки стародавньої
чорної ікри, намазали собі бутерброди і все пройшло добре і бадьоро.
Буквально
наступного дня він забув про цей випадок. Але незабаром марення повернулося.
Тоді він летів до Австралії на саміт Ж7 і як завжди – займався державними
справами, спостерігав на те, як бульбашки повітря з джакузі, створюють химерні
узори. Іноді, в таємниці від тих, хто оточують, він сам хотів стати ось таким
золотим джакузі й безтурботно пускати бульбашки, але в цей час він подивився в
ілюмінатор і побачив, як поряд, на бойових стерхах, летять його охоронці в
білих халатах і з дерев'яними дзьобами. Не самі, звичайно летять, а на
реактивних дельтапланах. Коли вже прилетів до Австралії, побачив в морі свій
флот. Зрозуміло, який був здатний туди допливти. Тоді-то він і усвідомив, як
багато людей його супроводжують.
І
справді, на одному літаку летів він сам. У його літаку було все, що необхідне
для управління країною прямо з його борту. Окрім золотого джакузі, там були
золоті карти і золоті нарди. На екстрений випадок, коли в країні могла статися НП
у нього була чорна валізка з трьома кілограмами чистого, без домішок,
прекрасного колумбійського коксу. Він якось читав Карлоса Кастанеду з його
дивним кактусом, але пейот імператора не штирив, а уколів він боявся з дитинства, тому кокс – те,
що треба, якщо треба швидко ухвалювати рішення.
Одного
разу він обговорював питання майбутньої олімпіади і взагалі – спорту, із
знаменитою і тоді ще не такою потяганою гімнасткою. Вона так жваво тріщала про
бруси, булави і скакалки, що він просто не встигав за її розповіддю, а
виглядати тупо – найважчий стан. Імператор завжди має бути метким і гострим на язик,
піддані це люблять і цінують. Загалом, імператор вибачився і сказав, що йому
треба на хвилинку відлучитися по невідкладних державних справах. У сусідній
кімнаті він скрутив стодоларову купюру, щедро сипнув порошку, сказав : «Крекс, пекс,
фекс» і натужно дунув так, як його вчив міністр закордонних справ.
Загалом,
через п'ять хвилин він не тільки був в курсі всіх тонкощів художньої
гімнастики, але і сам почав показувати різні вправи, знайомі з дзюдо. Все
відбулося настільки блискавично, що він навіть втратив відчуття реальності.
Коли його трохи попустило він зрозумів, що якраз пояснює спортсменці
особливості боротьби в партері і вона все розуміла. Але це – справа минула.
Зараз він летів до Аргентини і по ідеї, валізку можна було й не брати, оскільки
його посол в цій країні, сам міг принести не одну валізку, а забити ними весь
салон.
Загалом,
його літак було облаштовано як командний пункт, а вслід летів літак з його
одягом і спеціальними черевиками. Ще в одному аероплані була його вода й їжа. У
третьому – масажисти, кухарі, знову ж таки – спортсменки, хоча навіщо він возив
і спортсменок, пригадати вже не міг. У кількох літаках везли його автомобілі,
бензин до них і запасні колеса. Замикав цей караван літак, який перевозить
коней, вудки, камуфляжні штани й знову ж таки – нарди. Хіба мало що!
Коли
вже підлітали до місця, імператор наказав пройтися на бриючому, що пілот і
зробив. Пролітаючи в кількох метрах над поверхнею океану, імператор раптом
побачив тих же водолазів, але тепер вони приставили пістолети до голів акул.
Імператор наказав піднятися на потрібну висоту і покружляти над океаном, щоб
прилетіти останнім.
В
цілому, долетіли без пригод, але коли приїхали до місця саміту, влаштовувачі
попросили імператора почекати, а самі щось метушливо розвантажували, скручували
і встановлювали. Як виявилось, це була рамка металошукача. Через півгодини все
було готово, але прохід через рамку затягнувся ще на годину. Як не намагався
імператор, в рамці весь час щось дзвеніло. Врешті-решт, його охорона якось
пояснила місцевим колегам, що у імператора – золоте серце, воно і дзвенить.
Лише після цього імператора пропустили всередину.
Коли
він зайшов у велике приміщення виявив, що стоїть всього один столик з биркою
«Ж» і все. Більше нікого не виявилося. На питання охорони про те, де всі,
колеги відповіли, що ви ж самі замовляли максимальний рівень безпеки, ось ми
його і забезпечили. Решта зустрічаються на іншому кінці міста і взагалі,
зустріч вже закінчилася і вони розлетілися. Отже ніяких погроз імператорові
боятися не варто. Після цього, людям імператора запропонували принести свою їжу
і пиття і після легкого перекушування, імператор відбув до свого літака, а над
ним, весело кружляли охоронці на білих реактивних дельтапланах і бойових стерхах.
Джерело:
Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно
знищити.
Смерть російськім окупантам, їхнім
запроданцям та посіпакам. Слава Нації!
Коментарі
Дописати коментар