Розтин тушки по «приколу». Світлини.
«Якщо
у тебе є фонтан – заткни його»
Ісаак Платон
У
останній день передвиборної агітації – трохи передвиборній філософії.
Автор,
в повсякденному житті, прагне сповідати заголовну тезу, викладену на офіційному
сайті мислителя. На побутовому рівні це виглядає таким чином. Не слід давати
поради, якщо у тебе її не просять…
Росія
– Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.
*
Відповідно,
і ставлення до непрошених порад приблизно таке ж. Але ми рухаємося в Европу і
тому автор прагне розвивати в собі толерантність і терпимість, хоч би на цьому
самому побутовому рівні. Після перемоги треба буде це розвивати і культивувати,
оскільки у результаті це виглядає дуже навіть не погано. Принаймні, в Европах
доброзичливість незнайомих людей – повсякденна норма.
Авторові
ж це дається дуже важко і нагадує пружину, яку можна стискувати, але краще не
треба. Начебто ось – інтелігентна людина і таке інше, а потім раз – і на тобі.
Загалом, подивиться на Леся, схоже, він той ще толерантний хлопець. Або краще
подивимося на снайпера. Ось він лежить в траві і взагалі від нього не
виходитиме ніякої агресії. По його руці марширує вервечка мурашок, а на плече
кілька разів сідав метелик. Начебто – зразок непохитного спокою, і тут бац – і
вершник без голови, поїхав вантажем 200 на батьківщину, в Псковську губернію,
радувати мамочку жмурською компенсацією.
Все
це до того, що в колі близького спілкування автор має цікавого персонажа, на
якому перевіряються деякі принципи, які прямо стосуються передвиборної
кампанії. Напевно, читачі в курсі, що автор прагне вести здоровий спосіб життя,
оскільки впевнений, що вгорі Мойра з ножицями знає, коли треба обрізати нитку і
з цим нічого не поробиш. Інша справа, в якому стані ти будеш у цей момент. Адже
можна в годину «Ч» бути бадьорим,
веселим, таким, що має купу планів на майбутнє, а можна – виродком, який вижив
з розуму, розвалюється від купи хвороб, яких можна було уникнути просто
приділяючи увагу своєму організму, – займатися спортом, не жерти відверту
погань, не бухати, не палити, не ширятися ефедрином і так далі.
Це
у молодому віці можна на суперечку вижирати літру горілки або щось там таке
витворити. Але пізніше починаєш розуміти цінність власного здоров'я
і вже усвідомлювати, що процес старіння організму – незворотній, і
організм деградує тим швидше, чим більш по
наплювацькому ти до нього ставишся. І найголовніше, ти вже ознайомився з
віковою статистикою наступу вікової деменції.
Так
от, автор для себе вирішив, що принцип «роби, що винен і будь, що буде» якраз і припускає хоч би мінімальну активну
допомогу власному тілу і організму. Це потрібно хоч би для того, щоб залишатися
із здоровою психікою.
Але
є якийсь персонаж, який в дитинстві переніс операцію на серці. З цієї причини,
він категорично не приймає спорту як такого. Навіть плавати не вміє. Приклад
автора його ніяк не вразив і ось одного разу розмова сама собою вийшла на цю
тему, де і було обґрунтовано ставлення, вірніше, повна відсутність такого ставлення
до спорту і взагалі – фізичних навантажень, саме тією самою операцією, яка по
факту навіть не дала якихось обмежень або інвалідності. У свої 30 з невеликим
років він взагалі не виглядає хворим, але він для себе вирішив, що
навантажувати серце спортом не можна.
А
далі, власне – філософія. Зрозуміло, що з цими аргументами автор не виступав,
але що цікаво. Персонаж майже щодня випиває по літру пива, регулярно палить, і
час від часу полірується серйознішими спиртними напоями, при цьому – з м'яса вважає за краще пісне – свинину.
Дивлячись на все це, приходиш до думки про те, що мозок персонажа перемістився
в крижі, як це колись було у гігантських ящерів Диплодоків. Основний мозок у
них був саме там.
Тобто,
якщо ти дійсно турбуєшся про те, що твоє серце може зупинитися, то це не
повинно стосуватися тільки спорту, а просто всього, що так чи інакше, має
відношення до цієї теми. Цей приклад можна застосувати до формули «по
приколу», яка раптом спливла перед цими
виборами. Автор прослуховував виступ Яніни Соколової, Святослава Вакарчука і ще
когось, хто закликав голосувати не по приколу. А ми підемо іншим шляхом.
Право
голосувати як завгодно, у тому числі і «по приколу», є невід'ємним,
конституційним правом громадянина України. Тому заклики голосувати «не по
приколу» звучать як «не бухай, не ширяй, не май сексу без презерватива», але
люди бухають, ширяють і передають захворювання статевим шляхом. Нічого не
допомагає, хоча це ллється з телека, наклеєне плакатами, і головне – має
приклад у вигляді тих, хто знайшов собі проблеми саме нехтуючи цими закликами.
Як
ми вже написали вище, ми не даватимемо подібних порад або закликати до того ж,
а тим більше – приєднуватися до чужих закликів. Марно. Замість цього ми
звернемо увагу на той момент, як і в прикладі з сердечником.
Авторові
довелося в дитинстві відчути на собі мороз – 50 градусів і нижче, і тому, про це можна згадувати купу
цікавих і незвичайних речей, наприклад, коли при такій низькій температурі
плюнеш на сніг, то під ноги падає вже замерзла кулька.
Але
був якось випадок біля школи, коли дивак дійсно поступив по приколу, а не
грався з цим словом. Він узяв і по приколу лизнув якусь залізяку. Язик миттєво
до неї примерзнув і наскільки відомо, його там відливали теплою водою або
чимось подібним. Але тут важливе те, що саме бажання прикольнутися і наслідки
приколу, виявилися миттєвими, персональними і жорстокими.
Щось
мені підказує, що саме цей хлопчак, виявившись вже дорослим дядьком і будучи
виборцем на території України, ніколи не проголосував би по приколу. Не тому,
що його про це попросив Славік Вакарчук або Яніна Соколова, а тому, що він
знає, як виглядає дія «з приколу» і головне – чим вона закінчується.
Ще
чого один приклад, із слів колег. Загалом, є якась сім'я, яку вже років 30 як
притрусив московський патріархат головного мозку. Якраз, коли розвалювався
совок й вчорашні атеїсти раптом стали нестерпно віруючими, вони і сіли на
зарубіжний патріархат. Зрозуміло, що в цьому ключі вони виховували своїх двох
синів. Лобурі закінчили якийсь інститут підводного землеробства і всіма силами
косять від призову в армію.
Поки
їм це вдається і наскільки можна зрозуміти, вони собі вирішили, що не хочуть
потрапити на фронт і там воювати. Проте, хоч якась вища освіта повинна до них
донести просту річ, срочники у нас не воювали навіть в найважчі моменти війни. Це
якось забули наші приколісти, оскільки російських срочників покришили літом 14
року на Донбасі – неабияк. Якось ця тема залишилася за кадром.
І
ось тепер вони мають намір голосувати по приколу тому, що клован обіцяв поїхати
і домовитися «за війну». Проте, ось цей прикол у них виявився однобоким.
Наскільки відомо, у них чи то в Сєвєродонецьку, чи то в Лисичанську, є рідня,
до якої вони їздять і зараз. Там лінія фронту зовсім поруч, й їм нічого не
заважає вийти на передок і покричати на ту сторону про те, що треба просто
перестати стріляти, і що вони не хочуть воювати або просто – змотатися на ту
сторону і подивитися, як виглядає «мир» і московський патріархат в його чистому
вигляді. Проте на такий прикол вони «пойтіть не можуть».
Але
ж можна прикольнутися інакше. Наприклад, можна спалити свій закордонний паспорт
або навіть внутрішній паспорт. Цей прикол означатиме, що ти – дійсний жартівник
і приколюєшся з виборів як таких. Чому ні? Це ж прикольно! Або в день виборів,
з ранку і до ночі – піти в експедицію по пабах, а вночі – в нічний клуб. Це вже
буде чистим і препарованим приколом, оскільки зелений ідол приколістів – сам
любитель нічних клубів.
Можна
зробити і мега-серію прикіл. Наскільки можна зрозуміти, бажання голосувати «по
приколу» відбувається тому, що в цій країні – не прикольно, а прикольно в тій
країні, про яку з таким хвилюванням розповідає головний приколіст. Чом би не
купити собі прикольну зелену валізу і не виїхати в країну суцільних приколів і
насолоджуватися ними цілодобово і круглий рік. Тим паче, що звідти тих двох
лобурів ніхто не призве у ЗСУ.
Загалом,
якщо вже хочеться приколюватися, то – приколюйся. Але чому тільки прикол у
вигляді виборів? Чому вся решта, цілком доступна купа приколів не затребувана?
Тільки у Києві стільки мостів над Дніпром і як було б прикольно впірнути з
моста прямо поряд з пароплавом! Ось би там всі від такого приколу в Шоку були!
Гаразд,
просто взяти і поїхати на Чайку і стрибнути з парашутом, це такий прикол, що
мама не горюй. Але ні! Приколіст лежатиме з пивом у телека, а приколюватися
піде на вибори. Так от, автор прожив вже досить довге життя і по роду своєї
роботи бачив достатньо багато сьогоденних приколістів, тому той, хто по приколу
тільки голосує – не приколіст. Він називається іншим словом, приблизний синонім
якому – птах дятел.
Джерело
російською
Прошу визначитися шляхом
голосування:
https://web.facebook.com/groups/943739242471114/?ref=group_browse_new
Росія – Абсолютне Зло, яке
треба негайно знищити.
Смерть російськім окупантам,
їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!
Коментарі
Дописати коментар