Пристрасті за імпічментом (Частина 2)

Між іншим, з плівками трапилося приблизно те ж, що й із записами перекладача на переговорах з Путіним…

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

*

У Трампа послалися на привілей виконавчої влади  і просто послали всіх подалі. Але під час розслідування Вотергейтського скандалу, Верховний Суд ЗДА ухвалив, що у президента немає привілеїв втаювати від слідства докази проти себе самого і ухвалив видати плівки.

У результаті, розслідування виявило не тільки факт прослуховування опонентів на виборах, але і підтвердження того, що Ніксон вів наради в Білому Домі, де зі своїм головою адміністрації і помічниками, вибудовував плани протидії розслідуванню, що ведеться правоохоронними органами.

Загалом, висновок розслідування був майже готовий і воно було звинувачувального характеру. Сумнівів в тому, що Конгрес проголосує за імпічмент вже не було і тоді Ніксон подав у відставку. Влада перейшла до віце–президента Джеральда Форда, який скористався своїм правом і помилував Ніксона за всі злочини, які він зробив в період свого президентства, вже виявлені і ще не відомі. Так закінчилася та епопея, але що тут важливе. Ніксон так і не визнав своєї провини ні в чому, але йому вистачило здорового глузду піти вчасно, щоб його місце зайняв його напарник і помилував його. Будь це інакше, за імпічментом настала б друга серія розгляду в судах і він закінчив би свої дні у в'язниці.

Другий шлях продемонстрував Біл Клінтон  в його епопеї з Монікою Левінськи, яку він дивним чином учив грі на саксофоні, в своєму робочому кабінеті. Тут теж зійшлися разом два чинники. Перший – неприємний по суті, полягав в тих вправах, якими займався Клінтон на робочому місці замість того, щоб керувати країною, але другим і серйознішим чинником було те, що він зробив активні дії для того, щоб перешкодити розслідуванню, яке було почато за заявою Моніки, яка засумнівалася в тому, що це був саме саксофон.

Зібрані разом ці два чинники – теж посунули ситуацію у напрямі імпічменту, але Клінтон пішов іншим шляхом. Він визнав свою провину в обох діях публічно і це зробило подальше розслідування вже непотрібним. Власне кажучи, Конгрес дістав можливість прямо зараз голосувати по імпічменту, оскільки президент сам все підтвердив. Але з урахуванням того, що друга каденція президентства Клінтона добігала кінця, Конгрес не поставило це питання на голосування і тема потихеньку закрилася. Більш того, мало хто чекав публічного покаяння Клінтона і це сильно подіяло на конгресменів і в таких умовах за імпічмент могли б і не проголосувати.

Власне кажучи, в цих двох прикладах є щось спільне. Як тільки починається розслідування Конгресу, виникає класична ситуація, описана ще Платоном і Аристотелем і в перекладі з грецького її визначення звучить так: «чим далі в ліс, тим товщі партизани». Тобто, розслідування буде жорстким і смердючим і на ньому зароблятимуть своє ім'я і авторитет ті, хто активно рухатиме справу. Це якраз той окремий випадок, коли включається «ліфт на верхній поверх».  Вносячи свій внесок до розслідування, дуже багато хто задасть дуже вигідну траєкторію своєму кар'єрному зростанню і цей імпульс діятиме впродовж всієї кар’єри, даючи імідж непохитного борця за верховенство закону, незважаючи ні на що.

Далі буде.

Джерело російською

https://dl-news.defence-line.org/strasti-po-impichmentu-chast-2/

Частина –1:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2019/09/1_25.html

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!