Пандемії в інформаційному суспільстві.

У зв'язку з можливим скасуванням донезмоги дивного карантину в Московії, напевно, варто поставити питання – а що це було? Не тільки «самоізоляція», а що взагалі відбувається як у Московії, так і скрізь…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

*

Сьогодні, якщо прибрати вбік панічну хвилю в ЗМІ, немає жодних виразних і обґрунтованих підстав стверджувати, що нинішня епідемія виділяється чимось незвичайним від всіх попередніх, зокрема аномальних епідемій на кшталт атипових пневмоній з того ж Китаю або Саудівської Аравії. Є тільки одна принципова відмінність – інформаційний супровід. Мабуть, саме він є основною загадкою в тому, що відбувається сьогодні. І загадкою цілком серйозною. Є два варіанти пояснення інформаційному психозу: або він проектний, а значить, прикриває істерикою про епідемію якісь проектні заходи груп впливу, або це стихія, створена сучасним інформаційним суспільством.

Особисто я схиляюся до другого варіанту: закони розвитку інформаційного суспільства ще не вивчені, але одне можна сказати з упевненістю: перенасичення неструктурованою інформацією за відсутності адекватних методів її обробки, структуризації, пакування і перетворення на знання є феноменальною загрозою, з якою людство точно ще не стикалося. Це стихія величезної руйнівної сили, оскільки величезні купи людей починають керуватися не розумними міркуваннями, а інстинктами.

Влада при цьому також не має адекватних методів управління аудиторією, яка нестримно дичавіє. Демократичні уряди схильні потурати настроям натовпу, орієнтуючись завжди на електоральні міркування майбутніх виборів, авторитарні уряди вирішують проблему інакше, але не менш тупо – просто перекриваючи канали інформації. А оскільки тотальне перекриття в інформаційному суспільстві неможливе за визначенням (значна частина економіки зав'язана на інформаційні потоки), то спроби введення цензури тільки підсилюють панічні чутки та настрої.

Нарешті, ще один аспект – управлінські провали у всіх країнах за дуже рідкісним виключенням. Московію я навіть згадувати не буду – вертикаль просто розсипалася. Президент, який втік від проблем, кинув країну в критичній обстановці, – краща характеристика створеного ним режиму влади і керування. Московією керують не тільки злодії, не тільки інтелектуально вбогі трієчники, але й банальні боягузи. Складно навіть знайти серед перших осіб країн, в яких зараз триває «епідемія», такого приголомшуючого свідоцтва особистої неспроможності вищого керівництва.

Але й в інших країнах керування далеко не на висоті. Піддавшись масовому психозу, створеному ЗМІ і соціальним мережами, уряди були вимушені реагувати на те, що відбувається абсолютно неадекватно. Погано, коли на серйозну загрозу залучають недостатні ресурси. Але нічим не краще, коли загрозу середнього рівня починають гасити як ядерну війну, залучаючи на боротьбу з нею невиправдано надмірні ресурси, які доводиться відволікати від поточних проблем. Відповідно, починають нестримно зростати загрози «звичні».

Якщо ви бронюєте медичні потужності на боротьбу з коронавірусом, то ви неминуче скасовуєте планові операції, скорочуєте прийом хворих з іншими захворюваннями. У результаті отримуєте відразу безліч сплесків, на які перенапружена система медичної допомоги вже не встигає реагувати взагалі.

Простій, хай і абстрактний, приклад – якщо на пожежу овочевої ятки ви відправите десятки чергових екіпажів, то вони, по-перше, один одному заважатимуть, а по-друге, нікому буде реагувати на інші пожежі. Тому пожежам привласнюють відповідні номери і категорії, щоб розуміти, які ресурси для їхньої ліквідації залучати.

З нинішньою епідемією, схоже, йде приблизно так само. У результаті ми отримуємо картину, де є висока смертність людей, в крові яких знайдений шуканий коронавірус. Але чи від нього вони вмирають – це велике питання. «У крові жертви з перерізаним горлом знайдений корона вірус» – куди запишемо покійного? У яку статистику? Питання абсурдне, але в умовах сьогоднішнього дня відповідь на нього абсурдна не менше – всіх таких людей включають саме в статистику загиблих від коронавірусу. Публіка вимагає страшної статистики, і якщо на першій шпальті вранішньої газети не будуть нові цифри нових смертей, то читачі кинуться купувати ту газету, де статистика буде в наявності. Це замкнене коло, але це сьогоднішні реалії. До речі, цікавий факт – в Московії під час випадкової вибірки приблизно у 5% перевірених знайдено антитіла до нинішнього коронавірусу. Це означає, що він серед московітів не перший місяць. І якщо людина, яка непомітно для себе перехворіла коронавірусом, все-таки помре від якоїсь іншої хвороби, то тестування покаже у неї сліди того самого коронавіруса. І куди її занесуть? У яку статистику?

У реальності ми, скоріше за все, маємо цілком тривіальну епідемію вірусного захворювання, яка збере свій «урожай», як збирають його всі без виключення сезонні вірусні епідемії. У ЗДА, наприклад, грип минулого сезону вбив 50 тисяч чоловік. Сьогодні ЗДА займають лідируючі позиції в епідемії коронавірусу з 10 тисячами загиблих. У п'ять разів менше. Зате скільки шуму. Так, загине ще кілька тисяч, можливо, десятків тисяч. Але їх навряд чи буде більше, ніж при попередніх епідеміях вірусних захворювань. Це реальність нашого життя – люди вмирають від різних, у тому числі і вірусних, захворювань. Ми взагалі всі смертні, якщо на те вже пішло.

Проблема не в захворюванні як такому, а в тому, що існуючі системи керування неадекватні виникаючим викликам. Ані на Заході, ані на Сході. Десь краще, десь гірше, але в цілому неадекватні. Знову ж таки – я не беру Московію, Іран, якусь Венесуелу та інші країни-ізгої. Вони поза списком зважаючи на повну неадекватність їхніх режимів взагалі до будь-якої загрози – не тільки епідемічної.

Рішення – не в будівництві лікарень, шпиталів або моргів. Рішення – в створенні дієздатних національних структур керування та реагування на епідемічні виклики, а також в створенні структур здатних координувати заходи якщо трапиться реальна пандемія. ВОЗ, очевидно – не та структура. Вона повністю підпорядкована різним спонсорським фондам типу фонду Біла і Мелінди Гейтс, підконтрольна фармацевтичним корпораціям, а тому просуває їхні інтереси.

Але сьогодні це, мабуть, добрі побажання. Зараз епоха повної відсутності будь яких правил, а тому проблеми виникають і вирішуються одним способом – стихійно. Як вийде. Розумною таку поведінку людства не назвеш, але ми і не виглядаємо розумними, кажучи відверто.

Тому ця епідемія не остання, і швидше за все, ми з кожним разом стикатимемося зі все більш потужними хвилями інформаційного психозу. І цю проблему теж потрібно вирішувати, оскільки нас у результаті може вбити не вірус, а банальна паніка. Що гірше – питання, звичайно, цікаве.

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!