Іонна історія (Частина 2)

Але імператор пильно дивився на нього і треба було говорити, демонструючи безтурботний вигляд. Він все ж таки продовжив, гикаючи і трусячи такими ж масивними губами, гідними іншого вживання…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

*

– У вас, ваша величність! Звичайно ж – у вас. Так от, ці негідники хотіли звести нас на доріжку, яка повинна була привести в безвихідь. Адже це ж очевидно, що все влаштовано так, щоб ми перейшли на газ і припинили роботи по нових напрямах ракетних рушіїв.

– Почекай. Щось я не второпав. Хіба ракета на метані це не нова технологія?

– Ваша величність, ми пішли далеко вперед, а вірніше – просунулися так, що обігнали всіх на десять.

– Двадцять!

Це йому підказав чиновник, що сидить поруч з ним.

–. Тридцять років, ваша величність!

– Обігнали? Добре. Докладай.

– Ну як же, ваша величність, я ж не раз вам докладав про проект «Вундервафель»,  де ракета літає на ядерному паливі.

– Так вона ж не літає.

– Це поки, ваша величність. У Маска он – теж на газу поки не літає. Але коли у нього полетить на газу, у нас – полетить на атомі. Адже і це ще не все. Є ж і наступний крок – іонні рушії.

– А чому я про це нічого не знаю?

– Тому, що поки ми тільки намагаємося правильно заправити ці рушії…

– Так, зрозуміло. Зараз вирішимо. Де у нас знаходяться поклади іонів?

– Але ваша величність.

– Сядь поки. Зараз ми вирішимо все.

– Граф Міллер, де ти сховався? Підйом! Де у нас родовища іонів?

– Ваша величність, я так відразу не готовий, але однозначно – в арктичній тундрі. Ми там якраз.

– Зрозуміло.

– Князь Врот-тен-Берг Гелендікський.

Піднявся ще один діяч, а газовий король почав акуратно знижуватися на своє місце, акуратно обмацуючи тілом майданчик приземлення.

– Князь, а чому ми до цих пір не побудували завод по здобичі іонів? Що нам перешкодило це зробити?

– Нам, ваша величність, нічого не перешкодило. Я можу прямо зараз з телефону почати будівництво, якщо під цю справу є гроші.

– Князь, мені подобається ваша хватка і готовність почати прямо зараз, але що це за натяк на гроші? Скільки треба?

– Спершу – п'ять мільярдів, а там – подивимося, наскільки мерзлота товста.

– Так, росгвардія. Що там у нас за мерзлота з'явилася, ще й товста? Ми ж домовилися, що всіх мерзотників – в асфальт.

– Все, ваша величність! Я відіслав повідомлення, два полки з танками вже рухаються на аеродром для завантаження.

– Ну ось, князь. З цим вирішили. Іоновий завод нам потрібний до зарізу і терміново.

– Ваша величність, я також відіслав повідомлення і в районі тундрового об'єкту «Песець»  вже викинутий перший десант будівельників. Прямо зараз вони вже летять на парашутах.

Десь в тисячах кілометрів від місця, де розгортається вся ця історія, двоє військових, з тризубами на шевронах, одночасно слухають ці промови і спостерігають відео трансляцію того що відбувається, як в залі нарад, так і в засніженій тундрі, де копошиться кілька десятків чоловік. Якщо з тим, що відбувалося в залі, все було зрозуміло, то що мають намір робити люди в тундрі, абсолютно не було зрозуміле.

Один з військових був зовсім молодим лейтенантом, недавно з училища, а другим був досвідчений майор, який тільки посміхався в пишні вуса і тихенько повторював «Ач, паразити». Очевидно, що йому було зрозуміле все, що там відбувалося. Молодий не витримав та все ж запитав:

– Пане майоре, але ж...  Що вони роблять? Геть нічого не розумію.

Майор відірвався від екрану, весело подивився на лейтенанта, нібито дорікаючи «Ех –  молодь! Всьому-то вас учити потрібно»,  сказав:

– «Вони шукають те, чого нема, щоб довести, що його не існує».

– Так це ж –  маячня!

– Ні, синку. Це –  Лесь, а ось це, –  киває на екран, –  маячня.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/02/ionovaya-istoriya-chast-2/

Частина – 1:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/02/1_10.html

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!