Зі святом, Литва! (Частина 4) – Аnti-colorados

І ось на одному з таких підприємств до нас приставили молодого хлопця, щоб той показував, що потрібно робити. З ним ми розговорилися і виявилось, що він сам недавно відслужив термінову службу і нам є про що поговорити…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

Загалом, ми з ним не те, щоб подружилися, але склалися добрі, товариські стосунки. Тим часом ми вже понавозили стільки добра, що його вистачило, щоб почати ремонт в роті, штабі і десь ще. По суті, я свою місію виконав, але оскільки ми поверталися пізно ввечері і завжди під верх завантажені, то ротний вирішив зробити ремонт у себе вдома. Потім інші офіцери і нарешті начальник штабу.

Загалом, так склалося, що у мене був вільний вихід у місто, а на різних заходах, типу вечірніх перевірок, мене +4 бійця ніхто не вважав особою незаконно відсутньою. Всі знали, що тут треба робити видих і не шуміти, оскільки ми обов'язково повернемося й обов'язково з уловом. Такий стан справ дозволив увійти до компанії молоді, через мого товариша, і тут взагалі все встало на місце. Адже можна було уявити, що старші люди в душі протистоять совку і якщо компанія дозволить, якось опонуватимуть ідеологічним штампам. А тут все було інакше.

Мене як би взяли за руку і просто ввели в їхній світ, де ніхто і ні в чому не збирався переконувати. Вони просто показували, розповідали і не так мені, як спілкувалися між собою і коли бачили, що я не розумію чогось, для мене переходили на російську. З часом це відбувалося все рідше. І ось тут мене підстерігав шок. Вони не просто володіли литовською, вони явно його вважали її основною, а на російську переходили вимушено, хоча багато хто говорив без акценту і дуже правильно. Тим більше, що вони майже не користувалися жаргонами.

Виявилось, що націоналізм це не щось злобне і агресивне, а навпаки це твердий захист власної ідентичності при помірній пошані чужого, окрім окупаційного. Ось тоді-то мені вдалося послухати і про Міндаугаса, і про Гедемінаса і про нашу (України) спільну історію. Причому, вони сипали іменами наших історичних осіб, яких я або не чув взагалі, або щось чув, але що не пам'ятав взагалі.

Тобто, вони зберегли свою історію, а паралельно і частину нашої, яку ми, невдячні нащадки, дали витравити зі своїх голів. Вони ж пояснили символізм назви головної вулиці міста. Причому, тоді ще ніщо прямо не вказувало на розвал совка, але вони були впевнені, що окупація скоро закінчиться і тоді алея Свободи втратить своє приховане значення і знайде пряме.

Це важко передати словами, але ці молоді люди віддавали перевагу своїй мові, своїй історії, своїй кухні, загалом – все своє. Вони не хотіли і не вбирали тієї отрути, яку совок лив на них кілотоннами. Причому, розуміючи те, що в Литві не спрацьовують прийоми, які наглухо вибивають мізки в Україні або Білорусі, совок генерував якусь люту ненависть до литовців, причому вельми успішно.

І загалом, якщо так виглядала молодь, до за більш старших людей можна було не турбуватися, з мізками у них все гаразд. Так воно і виявилося. Коли випав шанс, Литва піднялася. Вона ні у кого і нічого не просила, а коли треба було зробити крок під кулі – зробила крок. І тепер вона є одним з самих ярих антагоністів совка й підтримує країни, з якими вона має загальну історію, в боротьбі за свою ідентичність, без якої немає незалежності.

Що характерно, Білорусь має з Литвою набагато щільнішу і довшу історію, ніж ми. Більш того, вона має її більше, ніж з московією, але не зберегла того, що вдалося зберегти Литві. І так, приблизно однакові умови тиску московії дали абсолютно різні результати.

Ну а нам, дивлячись на все це, слід поставити собі питання про те чому ми терпимо тих, хто не залишає спроб убити нашу мову, нашу культуру, нашу ідентичність? Причому, зараз немає того скаженого тиску, як це було при совці. У чому справа? Зручно жити холуєм? Ну тоді можна їхати до Північної Кореї і буде щастя. Ну а всім нормальним людям слід подивитися на те, як Литва, з населенням в двадцять разів менше спромоглася, то чому ми не зможемо? Причому, ми вже чітко засвоїли, хто наш ворог і били його так, як після Другої Світової його ніхто так не бив.

Отже поздоровляємо Литву, поглядаємо на неї в той момент, коли можна не дивитися в окуляр прицілу, і рухаємося вперед, незважаючи на ті тимчасові труднощі, які виникають на нашому шляху! Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/07/s-prazdnikom-litva-chast-3/

Частина – 1:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/07/1-nti-colorados.html

Частина – 2:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/07/2-nti-colorados.html

Частина – 3:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/07/3-nti-colorados.html

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!