З днем Перемоги, Азербайджан! (Частина 1)

Три дні ми спеціально витримували паузу і постійно відстежували декілька десятків західних ЗМІ для того, щоб проаналізувати заяви лідерів деяких західних країн, експертів, аналітиків або просто почитати редакційні статті деяких ключових видань, присвячених одній і тій же темі…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

Спочатку для себе вирішили, що як тільки набереться 3-5 текстів, присвячених цій темі, ми обов'язково зробимо їхній огляд і потім подамо власний текст на цю тему. У результаті ж виявилось, що за ці три дні ми так і не зібрали тієї бази текстів, на яких планували розвернутися. Більш того, ми не знайшли жодної статті й жодної заяви на цю тему, і тому вимушені залишити за бортом стадію «огляд», оскільки оглядати нічого, і перейти до власного огляду.

Отже, трохи більше як рік тому в прекрасному стилі Азербайджан отримав переконливу перемогу над Вірменією в 44-денній війні по звільненню окупованого Карабаху. Цю перемогу не слід розглядати лінійно, оскільки сама подія має кілька шарів. Зрозуміло, що як не старалися вірмени подати війну в Карабаху як боротьбу якихось незрозумілих арцахів за свою самоналиваємість, всім було зрозуміло, що все там робиться силами збройних сил самої Вірменії. Скажімо так, артисти з вірмен вийшли так собі, та вони не сильно й вживалися в цю роль.

Але насправді, ані захоплення Карабаху, ані його утримання силами самої Вірменії просто неможливо фізично. Ті, хто пам'ятає початок цієї епопеї, чудово знають, що захоплення Карабаху здійснювалося силами «іхтамнєтов» з Московії. Ну а потім, коли захоплення вже відбулося, то зміцнення цього окупованого регіону здійснювалося вже засобами Московії, як фінансово, так і в матеріально. Адже вся зброя, боєприпаси, спецтехніка й устаткування, використане там, має російське походження.

 Там все настільки просто, що нічого навіть доводити. Вірменія не має власного виробництва ані зброї, ані боєприпасів, ані решти всього, що необхідне для війни в Карабаху. Вона не має й фінансових ресурсів для того, щоб все це придбати у сторонніх виробників. Тому все залізо вона отримує з Московії або у вигляді «військової допомоги», або у вигляді бартеру, в оплату за базування російських військ на території Вірменії. Тобто для того, щоб закінчити війну в Карабаху, Москві було досить припинити постачати туди зброю і на тому все б кінчилося. Більш того, тільки однієї загрози припинити постачання заліза було б досить.

Воно і зрозуміло, адже Єреван просто не міг розвернутися і почати брати зброю дарма у когось ще, оскільки більше ніхто його дарма не дасть. А якщо і дасть, то не буде його безкоштовно поставляти в режимі нон-стоп, якщо почнеться бійка. Адже важливо не тільки готівка зброя і боєприпаси, але і можливість їх постачати у разі потреби. Звідси випливає, що загалом, у Карабаху воювала Московія з тією або іншою часткою участі, але однозначно війна проходила  за рахунок Москви. Тому перемогти Вірменію для Азербайджану не мало жодної проблеми і навіть без використання нових методів ведення війни.

Інша справа, що у разі нехороших розкладів для вірмен, там виникли б збройні сили Московії вже зі своєю логістикою та іншим, а це вже зовсім інша ситуація. Тому Азербайджан отримав перемогу не тільки тому, що використовував Байрактари, але і тому, що можливість вступу до бійки російських військ з тієї ж самої бази Гюмрі була нейтралізована готовністю Туреччини зробити те ж саме. А оскільки турецька армія, безумовно є набагато ефективнішою, ніж російська і плече логістики через Туреччину до Азербайджану коротше і надійніше, то Москві довелося просто стати осторонь, і тоді, вперше діставши таку можливість, Азербайджан роздовбав Вірменію начисто. Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Далі буде.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/11/s-dnem-pobedy-azerbajdzhan-chast-1/

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!