Московія виявилася голою

Якщо міркувати спортивними категоріями, то Московії, яка не з'явилася на війну 16 лютого, зарахована технічна поразка. Ніякі спроби збереження обличчя вже не допоможуть, тому що у тиші кабінетів світових столиць уміють робити потрібні висновки без зайвих емоцій і рефлексій…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

І ці висновки, без сумніву, будуть зроблені від Пекіна до Оттави.

Претензії банди злодіїв, яка засіла в кремлі, на гравця світового рівня знівельовані, тому що світові гравці відповідають на виклик, а не ганебно зливаються. Взявся воювати – воюй. Як пишуть в мережевих баталіях – злив зарахований і взятий на замітку, ким належить.

Бункерний в'язень, звичайно, ще здатний на підлоти, і може навіть вельми великі, але це вже буде рухом по низхідній траєкторії і нікого не переконає. Він зробив дуже велику ставку в грі, в яку не варто було вплутуватися з такими поганенькими картами, і програв.

Програв Заходу, в боязкості і продажності якого його переконали невідомі радники з компетентністю в геополітичних справах десь на рівні кінця двадцятого століття. Він же сам своїми руками і привів Захід до тями. Гучні анонси якісь туманні і загадкові «військово-технічних заходів», якщо не буде позитивних відповідей на ультиматум, привезений машиною часу з років холодної війни, виявилися пшиком і блефом. У московії нічого не немає. Зовсім.

Якщо вважати «військово-технічними заходами» недолугі спроби атак на низку українських ресурсів та істеричну активізацію телефонних мінерів, то це означає повний крах дутої могутності москви і якихось міфічних «хакерів гру»,  про круті здібності яких заливалися солов'ями російські пропагандисти й їхні підспівувачі. Зеро.

Немає розхвалених зразків новітньої зброї, немає всіх цих «кинджалів»  і «авангарді», немає океанського флоту, немає технологій. Мізерна кількість високоточних ракет «іскандерів»  й «калібрів», абсолютно благенька за сучасними мірками безпілотна авіація й мала щільність сучасних засобів РЕБ з сумнівною ефективністю не відповідає заявленим претензіям на перевлаштування світу за планами старіючого вождя та його старозавітних яструбів, а все решта –  конвенційне озброєння минулого століття. Непотріб. Сунутися в бійку з НАТО з цим не варто, і в кремлі це знають.

Звичайно, кількість цього застарілого непотребу досить значна, але в сучасних конфліктах, та ще і з серйозним супротивником, виграють не сотні танків і дивізії гарматного м'яса, а технології. Це факт. Можна скільки завгодно трясти цим старим залізом з воєн четвертого покоління, але гравця світового рівня з високотехнологічним озброєнням таким не проймеш. Це залізо просто не доїде до такого супротивника і навіть його не побачить.

На погрози застосувати по об'єктах в Україні ракетне озброєння, ЗДА недвозначно дали зрозуміти, що у відповідь застосують можливості 6 оперативного флоту, половинний ракетний залп якого втопить весь чорноморський флот разом узятий без всякої можливості його відновлення в осяжній перспективі. Втрата такого історичного символу (а для більшого ЧФ Московії – флот замкнутого моря, і не потрібний) повергне в страшний смуток патріотів московії і свідків «російського Криму», а також приведе до руйнування двох скріплень оспіваних в міфології московії «оборони Севастополя». У кремлі це теж знають.

А нічого іншого сучасного у нестримно деградуючою московії немає, саме тому західні союзники, все прорахувавши, насищали і насищають нас зброєю поля бою, потрібної для тактичної утилізації якраз цього непотребу, а не для ведення високотехнологічної збройної боротьби. Це теж свого роду був сигнал Путіну, що в західних столицях будь-які ходи московії прораховані і розкладені по елементах.

Вишнею на торті і відмінним витверезним душем стали важкі фрагменти так коханій в москві гібридної війни – законодавчо заготовлена і узгоджена абсолютно всіма західними союзниками перспектива миттєвої конфіскації всіх грошей у путінських «фунтів», про наявність і місце зберігання яких чудово відомо органам фінансового моніторингу ЗДА, а також накриття мідним тазом «північного потоку-2» (не зважаючи на весь опір Дойчланду). Про конфіскацію грошей уповноважена була повідомити Ліз Трасс (тому у Лаврова був такий похмурий настрій), а про «потік» особисто в Москві повідомив Шольц після добрячого прочухана у Вашингтоні (з неперевірених чуток, Байден на нього кричав в кабінеті). Крім того, туманно було обіцяно позбавити московію можливості експортувати нафту і газ, але це неточно, швидше, опція.

Всю цю струнку конструкцію американці забезпечили такою нечуваною інформаційною операцією, яка не снилася ніякому Ольгіно. З кожної праски на планеті йшлося про путінський напад. Московію, яка нападати, власне, особливо і не збиралася, заздалегідь виваляли в субстанції якутського скульптора так, що навіть безграмотні бійці загонів повстанців в Сомалі вважали її апріорі у всьому винною. Успіх безперечний.

І що ж протиставила в цій війні «велика нація»? Оцініть самі мірило і потужність цих сміхотворних геополітичних кроків:

1. Припинення постачань газу в Европу в опалювальний сезон. У теорії замислювалося, як засіб тиску, щоб європейські союзники не підтримали ЗДА і не вийшло б єдиній позиції по «гарантіям безпеки». Це був найвагоміший козир в наборі московських геополітичних карт і московія зайшла в гру з нього, сподіваючись приголомшити супротивника. Після недовгої паніки в Европі, на практиці це привело до втрати газового ринку Европи для московії і вагомих збитків для системостворюючої компанії «газпром».  Результат буде видний не відразу, але це стратегічний програш. Вчора ЗДА вперше випередили московію по обсягах газу, що поставлявся, для Европи. І це тільки початок.

2. Спроба заручиться підтримкою потужних союзників. Був туманно і заздалегідь анонсований якийсь «прорив»  в російсько-китайських стосунках, а московітська преса вже пророкувала укладання «антизахідного союзу».  Це був другий серйозний хід в наборі московщини, який трохи напружив західний альянс. Але товариш Сі не підвів, поплескавши мокшаніна по плечу і підсипавши йому снодійного в чашку, щоб старий хоч подрімав трохи, а то весь якийсь засмиканий. Подивившись нашвидку графіки обсягів торгівлі Піднебесної з ЗДА і показники економіки московії, лідер Китаю справедливо послав плішивого в сад, обмежившись заявою, в якій, до речі, московія назвала Тайвань частиною КНР (великий привіт російським електронщикам, що отримували плати виробництва Тайваню), а пункт про Крим Пекін передбачливо викреслив. Провал цього союзу розв'язав Заходу руки і справа пішла веселішим. Москва зробила спробу заручиться підтримкою Туреччини, але Ердоган оголосив, що вірний зобов'язанням в рамках НАТО і московія стухнула (Путін до цих пір комизиться і відмовляється їхати в гості до Реджепа). Візит президента Бразилії в москву так і не відбувся (Вашингтон «переконливо попросив» не їхати), а телефонне обговорення путина з «президентом»  Білорусі поточної геополітичної ситуації і зовсім виглядає анекдотом. На цьому запас союзників вичерпався.

3. Введення військ до Білорусі і спільних маневрів. Такий хід, в задумці, повинен був поміняти військово-стратегічний баланс, створити загрозу східному флангу НАТО і сильно понервувати Київ загрозою захоплення. Для цього «непереможній і легендарній» довелося добряче напрягтися й тягнути в гомельські болота аж половину військ з Східного військового округу, апетитно оголяючи перед китайцями спокусливі простори Далекого Сходу. Дикі мешканці маньчжурських сопок азіатської зовнішності, які смердять і чешуться від придбаних за три місяці стояння в полях вошей, до цих пір лякають неляканих білорусів, які ніколи в житті не бачили справжнього російського солдатика, який випив весь місцевий самогон, потоптав навколишні кущі в гонитві за старшокласницями і який загидив всю округу продуктами дизентерії. Мінус цього заходу в тому, що це, швидше, тактичний хід в геополітиці. Якщо супротивник не злякався, війська все одно доведеться виводити, тому користі нуль (білоруси вже два дні волають, що війська обов'язково вийдуть, мабуть, самі не можуть дочекатися). Захід обернув цей російський перформанс на свою користь. У наявності істотне посилення східного флангу НАТО американськими і британськими військами, включаючи бронетехніку і бойову авіацію. Їхнє виведення звідти стане головною проблемою москви на майбутніх переговорах, але тут вже позиції заздалегідь програшні і доведеться щось за це віддати, наприклад, Придністровський регіон Республіки Молдова (не обов'язково, але як приклад).

4. Спроба нацькувати Дойчланд і Францію на Україну, щоб змусити нас капітулювати в обмін на обіцянку деескалації і розрядки. Це вже не з геополітики, а від безвихідності. Варіант заздалегідь програшний і виходить з нерозуміння мешканцями московських боліт українського менталітету. Наша влада може, звичайно, щось там нишком зрадницьке наобіцяти, але виконати це буде абсолютно неможливо. Цивільне суспільство (активісти) просто не дадуть, аж до винесення тіл з кабінетів. У москві щиро не розуміють, як це народ не слухається влади, продовжуючи наступати на одні і ті ж українські граблі століттями. Єдина надія кремля, що у нас виникне смута, під час якої можна зайти до України і вирішити питання. Але варіант ненадійний, Джавелін вам в черево.

5. Позначення готовності визнати незрозумілі об'єкти «Л/ДНР». Це вже абсолютно маревний хід від безсилля, що знищує Мінські угоди і що провокує порцію нових санкцій. Теоретично, передбачається, що після визнання молоді суб'єкти міжнародного права попросять допомоги у московії і вона відкрито введе туди війська або прийме сепарські два корпуси до складу своєї армії офіційно. Оскільки ці квазі-держави позначають свою територію до адміністративних меж областей, то московія ультимативно попросить нас мирно відійти «за поребрік».  Такі вимоги можуть спровокувати дестабілізацію і хаос в Києві і неконтрольований вогонь наших сил по окупантах, а там, як карта ляже. Варіант теж ненадійний, має незрозумілі заздалегідь результати і великого міжнародного гравця з московії теж не робить, вганяючи її у війну з Україною з трупами і сумнівним кінцем.

От і все. Порожнеча і блеф.

Це безумовно, поки попередні результати і викладення не претендують на глибину, але колективний Захід обачливо переграв московію, за чим уважно спостерігав цілий світ. Грані західної стратегічної перемоги ще довго шліфуватимуться, а московія буде за звичкою бикувати. Хребет агресорові не зломлений, але ментально-психологічна перемога в наявності. А далі справа техніки і технологій, яких у московії просто немає.

Завдання українського суспільства –  взяти посильну участь в шліфовці цієї перемоги і її доведенні до логічного кінця, не зважаючи на весь ще істотний опір зашкарублої кланово-олігархічної системи, що тягне нас до «руського міра». Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2022/02/gol-perekatnaya/

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!