Хто завгодно, тільки не Порошенко (Частина 2) – Нам не потрібна Росія без Путіна, нам потрібен Світ без Росії
Приблизно
те ж саме можна сказати і про газові теорії. Просто днями Газпром відзвітував
про рекордні об'єми газу, поставлені в Західну Европу…
Росія
– Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.
*
Велику
частину цього газу він прокачав через Україну, без особливих проблем.
Насправді, цих проблем ніколи і не було, оскільки ГТС України дозволяє
прокачати весь газ, який може викупити споживач в Европі, ще і резерв
залишиться. З транзитом газу було і є нуль проблем навіть в умовах агресивної
війни Московії проти України. Це означає, що Україна не просто надійний, а
понад надійний транзитер газу. Якщо Москва не валятиме дурня, то не матиме
жодних проблем.
Що
там ще, НАТО? Це питання було підняте лише на четвертому році війни, і лише
наочний приклад того, до чого привів позаблоковий статус України перевів цю
тему в практичну площину. Але навіть увійшовши до НАТО, Україна не стане якоюсь
підвищеною загрозою для Московії, і це в Москві знають чудово. Це записано в
Статуті НАТО, який свідчить про те, що всі країни Альянсу автоматично вступають
у військові дії з країною, яка зробила агресивний напад на країну члена НАТО.
Це означає, що якщо сам не поліз в бійку – не нарвешся на режим колективної
відповіді. У тому ж самому Статуті написано, що решта всіх питань зовнішніх дій
членів Альянсу має бути схвалені всіма країнами одноголосно. Це означає, що
вступивши в НАТО і надумавши б повоювати з Московією і щось там у неї
відрубати, Україна не могла б
розраховувати на підтримку блоку. Механізм колективних дій працює виключно в режимі
відбиття агресії.
Хтось
може сказати про те, що Порох, як головнокомандуючий, згуртував армію і це не
дало захопити Україну. Так, це так. Але на це питання можна подивитися під
іншим кутом. Прихопити Україну в режимі Криму було дуже принадно, а ось з
великою бійкою все буде куди сумніше, як для Путіна особисто, так і для Московії.
Це буде актом суїциду не залежно від того, як могли б розвиватися події. Навіть
без урахування того, що окупанта чекає величезна частина ворожого населення,
яке вже ніколи не змириться з окупацією, слід врахувати і те, чим є лояльна
Москві частина населення України.
Ми
вже мали можливість подивитися на неї в Криму і в окупованій частині Донбасу.
Це відвертий і безпросвітний баласт, який треба годувати, поїти і терпіти його
незадоволені стогони. Це пацієнти, які мріють жити в совці, але в совці не було
102 доларових мільярдерів і це рано чи пізно, дуже розладнає люмпен, який живе
однією думкою відняти і поділити. Ця публіка вже зараз правдами і неправдою
намагається роздобути українську біометрику, щоб можна було вільно виїхати в
нормальну країну. Росіяни вже в шоку від такої невдячності і проституйованості
«звільнених». Отже захоплення України порівнянне з натягуванням двоголового
півня на глобус. Зараз це питання вже не актуальне і саме в цьому плані від
Пороху більшої неприємності вже не буде.
Насправді,
страх лежить зовсім в іншій галузі і зараз ми її назвемо своїм ім'ям. Московія,
як і Україна, та й решта всіх після совкових окрім Балтії, натужно здирали з
себе шкуру тоталітаризму і здебільшого невдало. В результаті упірнули всі в той
же тоталітаризм, тільки під іншими вивісками. Причому, населення погодилося
терпіти нео-тоталітаризм під страхом того, що може бути гірше. Вони звиклися з
думкою про те, що самі вони зроблені в понеділок, а їхні руки виросли з іншого
місця і тому вони нездатні жити і будувати щось, окрім ханства або султанату.
Напевно, навіть хтось з наших читачів хоч раз, але прокручував подібні думки в
голові.
Загалом,
склалася ситуація, коли населення прийняло умови ігри, практично ідентичні
совковим, і вирішило, що нічого не зміниться, мляво обираючи виродків або
просто підіграваючи диктаторові у фарсі з назвою «вибори».
І
ось за свої чотири роки Порох повів Україну іншою дорогою, на якій все
виявилося можливим. Перед нами почали відкриватися двері, які ніхто навіть не
мріяв відкрити, і головне, тепер немає сумнівів в тому, що відкриються й ті
двері, до яких ми поки просто не дійшли. Саме через нього прийшло визнання
України як серйозного міжнародного гравця.
І
ось страх опиняється в тому, що Пороху вдалося це зробити з країною з майже
зруйнованою економікою, без гігантських запасів високоліквідної сировини, без
всього того, що природа влаштувала на
території Московії, а Путину – ні. Причому Порох робить це в умовах війни з
агресором і при цьому не урізує прав і свобод власного населення, а навіть
розширюючи їх, а Путін – згортає і ті куці і номінальні права, які ще
залишалися. Просто в голову росіянина, який не зовсім регресував, до речі заможного,
який здобув західну освіту, рано чи пізно прийде думка про те, що могло б стати
з московією, трапся їй мати головою держави не телепня і клептомана Путіна, а
Порошенка?
Порох
показав, як на після совковому забитому просторі можна піднімати країну саме в
тому форматі, як це прийнято на Заході, і таку країну там легко приймають, до
речі, приймуть і мільйонерів, які заробили свої статки саме таким способом і в
такому середовищі. Тобто рано чи пізно – виникне бажання порівняти ці фігури, і
Путін виявиться просто жалюгідною нікчемністю, яку доля посадила на гору бабла.
Саме
тому Путіну хочеться увіткнути нам нікчемність, на тлі якої він виглядатиме
іспанським льотчиком, хоч би тупого клоуна, що не може зв'язати два слова без
папірця.
Ось
тому-то, хто завгодно, тільки не Порох!
Частина – 1:
Прошу визначитися шляхом
голосування:
Росія – Абсолютне Зло, яке
треба негайно знищити.
Смерть російськім окупантам,
їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!
Коментарі
Дописати коментар