Смерть старої формули (Частина 2)

Зрозуміло, що цей не просто позитивний, а блискучий досвід звільнення від окупації своїх земель після тридцяти з гаком років безплідних, і як тепер зрозуміло шкідливих переговорів, привернув увагу всіх, хто має подібні проблеми і хто шукає шляхи їх розв’язання. Не дивно, що на цій конференції був присутній Порох, а естрадно-циркова трупа, що випадково виявилася владою, займається своїми справами…

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

*

Але найцікавішим і показовим епізодом конференції став початок діалогу Грузії й Туреччини на предмет військової співпраці і можливо союзництва за прикладом Азербайджану. Міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані прямо сказав про те, що досвід Азербайджану очевидний і не має якогось іншого трактування окрім як успішний спосіб вирішення таких тривалих військових конфліктів.

У Грузії ця проблема виглядає куди більш масштабно, оскільки окупації піддалася як Абхазія, так і Південна Осетія й гірше за те, Москва пішла на пряму окупацію цих територій. Отже це питання виглядає важчим, але знову ж таки, якщо Грузія залишається наодинці з Москвою, то перспективи позитивного виходу з конфлікту виглядають дуже туманно і зовсім інша справа, якщо вдасться вийти на союзницькі стосунки з Туреччиною.

Загалом, Туреччина вже стала регіональним лідером і демонструє це розуміння всім оточуючим. Якщо Дойчланд або Франція користуються позитивними моментами свого лідерства в континентальній Европі, то зобов'язання, які неминуче виникають у лідерів, вони послідовно ігнорують. А якщо ти від лідерства хочеш відламати тільки смачний шматочок, а все решта відсовуєш, то ти себе можеш вважати хоч двічі лідером, але для тих, хто оточують ти таким вже не будеш.

Ну а крім того, Туреччина має ключі від регіональних конфліктів і вони називаються Босфор і Дарданелли. Будь-які погрози, які Москва може реально дозволити собі, відносно Туреччини, тут же можуть бути зафіксовані відповідними, передбаченими міжнародним правом способами і після цього, Анкара дістає можливість залучити ті статті Конвенції Монтре, які регулюють порядок пропуску через протоки військових і цивільних суден.

Власне кажучи, сама така можливість вже дисциплінує Москву і при всій лютій ненависті до Анкари, там вимушені підбирати вислови і уважно ставитися до своїх дій. А Туреччина вже не раз показала, що з позиції сили з нею не варто розмовляти, оскільки вона готова ефективно підвищувати ставки до такого рівня, що для Московії гра перестане вартувати свічок. Тому, отримати Туреччину в союзники це зараз виглядає вкрай вигідним рішенням і Грузія зараз пішла по шляху зближення з нею, саме в цій царині.

Ну а в міжнародному аспекті, це важливо трохи в іншому ракурсі. Адже якщо Азербайджанці є етнічно і релігійно спорідненим народом для турків, то з грузинами справа виглядає інакше. Ані кровні, ані релігійні реалії ніяк ці країни не зв'язують і якщо тільки вдасться оформить союз, то це вже можна вважати заявкою на лідерство вже не регіонального, а надрегіонального рівня.

Простіше кажучи, у такому разі Москві треба пакувати валізи і потихеньку виводити свої війська із Закавказзі.

Воно і зрозуміло, адже у разі збройного конфлікту в Грузії, саме Туреччина зі своїми технічними можливостями може легко блокувати як російську авіацію, так і флот. Особливо флот. Ну а сухопутна складова тут може бути виведена з гри, шляхом виведення транспортних комунікацій, що йдуть уподовж морів до Абхазії і тунелю, ведучого до Південної Осетії. Для цього потрібно зруйнувати тунель з грузинського боку і кілька мостів, уподовж моря, а після перекриття неба й моря, російські війська в Закавказзі, включаючи і вірменську базу в Гюмрі, опиняться в такому ж мішку, як і росіяни в Сирії, якщо для них закриються протоки.

А це не така вже і фантастика, оскільки у момент жорсткої конфронтації Ердогана з Путіним, перший пообіцяв, що будь-які силові дії Москви проти Туреччини, приведуть до вибуху, який давно зріє на Північному Кавказі і в Поволжі, де проживають народи, близькі Туреччині етнічно, історично і релігійно. І щось підказує, що генштаб турецької армії вже давно розробив ці плани і вони просто чекають свого часу й умовного сигналу, ну а союзницькі договори з Азербайджаном і Грузією, якраз вписуються в ці плани.

Коли б не ця дешева, стендаперська тусовка при влади в Україні, то все могло б виявитися куди цікавіше, оскільки Ердоган послідовно і твердо називає Крим українським. Але всьому свій час. Думаю, Порох туди не на прогулянку їздив. Швидше за все і він побачив, що формула «не має військового рішення»  вже померла. Ceterum censeo Moscovia esse delendam.

Джерело російською:

https://defence-line.org/2021/06/smert-staroj-formuly-chast-2/

Частина – 1:

https://vasylfedorivzaporizhzhya.blogspot.com/2021/06/1_21.html

Росія є Абсолютним Злом, яке треба негайно знищити.

Moscovia delenda est!!!

Смерть російськім окупантам, їхнім запроданцям та посіпакам. Слава Нації!